Page 121 - 4707

структури відбувається часткове подрібнення частинок, що
змінює їх тиксотропність.
При довгому стоянні коагуляційні структури
„старіють“. При цьому відбувається ущільнення структури і
виділення рідинної фази. Це явище називають синерезисом.
6) За формою частинок дисперсної фази (за
топографічною ознакою) всі дисперсні системи можна
класифікувати на три класи:
а) дисперсні системи, в яких частинки дисперсної
фази мають малі розміри за трьома координатними
напрямками (x, y, z), тобто частинки, які можна приблизно
розглядати як сфери (кульки), кубики − їх називають
глобулярними;
б) дисперсні системи, в яких частинки дисперсної
фази можуть бути окремими листочками, лусочками,
плівками, маючи за двома напрямками великі розміри
(довжину і ширину) і лише дуже малу товщину. Їх
називають плівковими або пластинчастими (ламінарними)
системами;
в) дисперсні системи, в яких частинки дисперсної
фази мають форму волокон, ниток, тобто характеризуються
великою довжиною, але малою товщиною. Це волокнисті
(фібрилярні) системи.
В обидвох останніх групах дисперсних систем, тобто
в системах з різко анізометричними частинками,
дисперсність дисперсної фази будь-якої маси (об’єму) не
залежить від того, чи складається дисперсна фаза із
багатьох таких частинок чи з однієї тонкої плівки або тонкої
нитки, які в цьому випадку разом з навколишнім
середовищем також слід розглядати як своєрідну дисперсну
систему.

119