Page 119 - 4707

5) Золі і гелі. За ознакою сили взаємодії між
частинками дисперсної фази системи поділяють на
вільнодисперсні (безструктурні), в яких частинки
дисперсної фази практично не контактують одна з одною і
вільно плавають у дисперсійному середовищі. З цього
зрозуміло, що за цією ознакою можуть класифікуватись
дисперсні системи з газовим або рідинним дисперсійним
середовищем. Це – аерозолі (дими, пил у газі, туман), і
розбавлені ліозолі (розбавлені суспензії, емульсії, піни,
колоїдні розчини). Агрегатний стан вільнодисперсних
систем визначається агрегатним станом дисперсійного
середовища. Так, аеродисперсії (аерозолі) проявляють
властивості, характерні для газів; ліозолі (молоко,
мінеральна вода, шампанське, тощо) проявляють
властивості, характерні для рідин (рис. 3.1, а).
При високій концентрації частинок дисперсної фази,
останні можуть контактувати між собою, утворюючи
просторові каркаси, подібно до бджоляної вощини, комірки
якої заповнені медом. Такі системи називають структурно-
дисперсними (структурованими) або зв’язанодисперсними
(гелі від слова gelatine – желатина) (рис. 3.1, б). Це
концентровані дисперсії. На противагу вільнодисперсним
системам, зв’язанодисперсні системи ведуть себе подібно
до твердих тіл. До них відносяться аерогелі або ксерогелі –
пористі тіла з системою тонких відкритих пор, капілярно-
пористі тіла типу активованого вугілля, силікагелю, ліогелі
(гелі силікатної кислоти, гідроксидів алюмінію і заліза),
бентонітові глини у воді, цементне тісто тощо.
Структури в структурнодисперсних системах
утворюються в стані спокою. При механічній дії на них
(перемішуванні, переливанні, прокачуванні) ці структури,
як правило, руйнуються і структурнодисперсні системи
(гелі) перетворюються в вільнодисперсні (золі) і при цьому
розріджуються. У стані спокою в одних випадках структури

117