Page 71 - 4706

і тими теоретичними гіпотезами і припущеннями, котрі
висуваються для її вирішення.
Наукові дослідження умовно можна поділити на
теоретичні та прикладні.
Перші спрямовані на розкриття нових властивостей,
відношень і закономірностей реального світу, тобто
досліджують проблеми, пов’язані з пізнанням властивостей,
законів природи та суспільства. Другі здійснюють пошук та
аналіз шляхів, засобів і методів наукового пізнання з метою їх
втілення у практичну діяльність.
Кожний дослідник повинен знати специфіку наукової
діяльності загалом і конкретної галузі знань зокрема.
Ефективність наукового дослідження, оптимальне
використання потенційних можливостей дослідника залежать
від організації його праці. Чим вища організація наукового
дослідження та праці дослідника, тим вагоміших результатів
він може досягти за менший період часу, тим вищою буде
якість та ефективність праці.
Основні принципи раціональної організації наукової
діяльності – це творчий підхід до постановки та вирішення
проблем, наукове мислення, плановість, динамічність,
колективність, самоорганізація, економічність, критичність і
самокритичність, діловитість, енергійність, практичність.
Творчий підхід означає, що дослідник повинен прагнути
до пояснення фактів, явищ і процесів реальної дійсності,
намагатися внести щось нове у науку, тому для наукової
діяльності характерною є постійна напружена розумова праця,
спрямована на виявлення сутності та специфіки об’єкта і
предмета дослідження. Дослідник має постійно
розмірковувати про предмет дослідження, шукати шляхи
розв’язання визначених наукових проблем.
Наукове мислення – це один із основних елементів
наукової діяльності.

70