Page 69 - 4706

потребує відповідного науково-практичного вирішення. Це –
не застигла форма, а процес, який охоплює два основні етапи:
постановку проблеми та її вирішення. Вміння правильно
поставити проблему – необхідна передумова її успішного
вирішення. “Формулювання проблеми – зазначав А.
Ейнштейн – часто суттєвіше, ніж її вирішення, котре
може бути справою лише математичного чи
експериментального мистецтва. Постановка нових питань,
розвиток нових можливостей, розгляд старих проблем під
новим кутом зору вимагають творчої уяви і відтворюють
дійсний успіх у науці”. Поставити наукову проблеми – це
означає:
• розмежувати відоме і невідоме, факти, що пояснені і
які потребують пояснення, факти, що відповідають теорії і
котрі суперечать їй;
• сформулювати питання, яке висловлює основний зміст
проблеми, обґрунтувати його правильність і важливість для
науки та практики;
• визначити конкретні завдання, послідовність їх
вирішення, методи, котрі будуть застосовуватися.
Для формулювання проблеми необхідно не лише
оцінити її значення для розвитку науки і практики, а й мати
методи і засоби її вирішення. По суті, вибір проблем
здебільшого визначає напрямок наукового пошуку, стратегію і
тактику дослідження. Вибір, постановка і вирішення проблем
залежать як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До
перших можна віднести: ступінь зрілості і розвитку об’єкта
дослідження; рівень знань, теорій у певній галузі науки;
потреби суспільної практики; наявність спеціальних
технічних засобів, методів і методики дослідження.
Суб’єктивні фактори також суттєво впливають на
постановку і вирішення проблем; передусім це наукові
інтереси та практичний досвід дослідника, оригінальність

68