Page 129 - 4699

та не відповідають вимогам СНиП 2.05.06-85, СНиП III-42,
ВСН 006-89, ВСН 012-88 стосовно:
– геометричних параметрів труби та її стінки;
– характеристик зварного шва;
– показника якості матеріалу труби;
б) неприпустимі конструктивні елементи та з’єднувальні
деталі.
Дефекти (пошкодження) труб, які виникли під час екс-
плуатації та мають корозійно-механічну природу, розподіля-
ють на такі групи:
1) Обширні (за площею) корозійні пошкодження на зов-
нішній поверхні труб, які виникають у місцях порушення ізо-
ляції труб, обумовлених корозійною активністю ґрунтів. Такі
пошкодження характеризуються рівномірним процесом роз-
витку корозії. Зазначений процес прискорюється діючими на
трубу навантаженнями (насамперед внутрішнім тиском). Го-
ловна небезпека таких пошкоджень – недопустиме зменшення
товщини стінки внаслідок корозії і виникнення у зв’язку з цим
загрози руйнування стінки.
2) Локалізовані корозійно-механічні пошкодження у ви-
гляді поверхневих каверн (виразок) чи заглиблень. У зоні та-
ких пошкоджень виникає значна концентрація напружень до
значень, які перевищують границю текучості металу. Внаслі-
док цього у разі циклічного навантаження відбувається процес
пластичної деформації металу, що в сукупності з дією коро-
зійного середовища призводить до виникнення тріщин у зоні
пошкоджень, що в свою чергу спричиняє руйнування труби.
3) Тріщиноподібні дефекти в матеріалі труби достатньо
малих розмірів, які не викликають швидкого руйнування тру-
бопроводу від експлуатаційних навантажень. Проте під дією
циклічних навантажень і агресивного середовища відбуваєть-
ся їх корозійно-втомлене підростання до розмірів, небезпеч-
них для цілісності труби.
За видами дефекти поділяються на:
– дефекти геометрії труби;
– дефекти стінки труби;
– дефекти зварних швів;
– комбіновані дефекти;
– наявність неприпустимих конструктивних елементів.

127