Page 299 - 4694

Для зменшення впливу напруження і деформацій
застосовують низку заходів. Їх розділяють на дві групи:
конструкторські і технологічні. До перших відносяться:
правильний вибір основного і присадного матеріалів;
усунення замкнутих контурів зварних швів, їх великого
скупчення і перетину на невеликій площі; виключення
застосування накладок, косинок; розташування ребер
жорсткості так, щоб у процесі зварювання нагрівалися
одні і ті ж ділянки основного металу; переважне
застосування стикових швів; застосування складально-
зварювальних пристроїв і кондукторів; до других –
правильний вибір теплового режиму нагрівання
зварюваного виробу, що виключає утворення гартівних
структур у зварному шві; зварювання металу великої
товщини за декілька проходів; застосування
зворотноступеневого накладення швів і легкого їх
пластичного деформування, особливо при
багатошаровому зварюванні; правка виробу
здійснюється після зварювання.
Напруження і деформації після зварювання
знімаються різними способами термообробки та
газополум’яневою правкою. Правку застосовують для
зменшення залишкових пластичних деформацій.
Деформовану ділянку нагрівають газовим полум’ям з
опуклого боку. Це приводить до скорочення верхнього
шару металу після охолодження, у результаті стріла
вигину неплощинності зменшується.

2.4.3.2 Технологія зварювання
Зварювання сталі. Зварюваність сталей
визначається їх хімічним складом. Кожен хімічний
елемент по своєму впливає на зварюваність: вуглець при
вмісті до 0,25 % не погіршує зварюваності сталі. Зі
збільшенням вмісту вуглецю зварюваність погіршується,
для запобігання утворенню гартівних структур і тріщин

298