Page 219 - 4694

Лапу на цій операції базують за цапфою з тим, щоб
досягти їхнього точного відносного положення.
Розглянемо деякі особливості процесу виготовлення
лапи. Гідромоніторний канал спинки лапи і отвору в
канавці гідромоніторного каналу обробляють на різних
операціях при базуванні по необроблених поверхнях
площин двогранного кута і цапфи. Це суперечить
рекомендаціям уникати повторного базування заготовки
за необробленими поверхнями. Проте в даному випадку
це виправдано невисокими вимогами до точності
положення вказаних оброблюваних поверхонь і зас-
тосуванням принципу суміщення баз.
На відміну від відомих технологічних процесів
виготовлення лапи в другому варіанті процесу
фрезерування площин двогранного кута проводять після
повного оброблення лапи. Позитивна сторона цього
рішення полягає в наступному. Використані методи ХТО
лапи породжують значні залишкові напруження. Останні
у зв’язку з нерівномірним розподілом мас металу по тілу
лапи, викликають залишкові деформації, внаслідок чого
істотно змінюється кут між віссю цапфи і ребром
двогранного кута. Тому оброблення площин двогран-
ного кута після ХТО лапи дозволяє досягти заданої
точності за одну операцію.
Виготовлення шарошки здійснюють у такій
послідовності (табл. 2.12). На першій операції вибраної
схеми базування забезпечується рівномірність припуску
під оброблення найбільш відповідальної поверхні –
поверхні отвору.
На другій операції при базуванні за обробленим
торцем і циліндричним поясочком обробляють
внутрішні поверхні. У подальшому внутрішні поверхні
використовують як технологічні бази при обробленні
зовнішніх поверхонь, забезпечуючи їх точність
найкоротшим шляхом.
Після термообробки проводять наплавлення
калібруючого конуса, відновлюють точність комплекту
технологічних баз і від них обробляють калібруючий
конус.
Зауважимо, що сьогодні, із застосуванням
оброблювальних центрів з ЧПК можна обробляти
порожнину шарошки з одного установу. При цьому
218