Page 97 - 4688
P. 97

  формулювання призначення цілей;

                  забезпечення індивідів основними видами діяльності.

            Перспективу управлінських функцій Барнард сформулював у тезі, що керівна робота

       – це не робота установи, а особлива діяльність, спрямована на підтримку працездатності

       установи.



            2. Державне і приватне управління

            Функції  управління  спільні  для  всіх  видів  управління,  незалежно  від  будь-якого

       культурного  чи  іншого  середовища.  Але  спільні  сфери  державного  і  приватного

       управління  інформаційною  установою  менш  важливі,  ніж  різниця  між  цими  двома

       видами. Причини розбіжностей ґрунтуються на двох аспектах державного управління:

                  переважно великий масштаб і різноманітність урядової діяльності та програм,

                   що охоплюють усе;

                  державне управління діє в дуже помітному політичному середовищі.

            Процес  ухвалення  рішень  вимагає  більшої  компромісності,  поступливості  та

       навичок  у  веденні  переговорів,  ніж  це  потрібно  приватному  керівникові.  І  зовнішні

       впливи на рішення державного керівника численніші та більш суперечливі (див. табл. 1).

            Таблиця 1  - Суттєві розбіжності між державним і приватним управлінням

       № п/п         Критерій            Державне управління                   Приватне управління
          1.         Орієнтація         Спрямовують             свою  Одержання прибутку
                                        діяльність на вдоволення
                                        політично        визначених
                                        потреб
          2.         Мотивація          Задоволення  потреб  у  Прибуток
                                        державній службі

          3.       Вимір успіху         Немає                 чіткого  Прибутковість
                                        визначення
                      Правове           Закон  каже,  що  можна  Закон  каже  адміністратору  лише
          4.        середовище          робити;  значно  більша  про  те,  що  йому  заборонено
                                        кількість обмежень               робити


            Методичні  відмінності  дослідники  вбачають  у  системі  персоналу,  часових

       перспективах  керівників,  критеріях  ухвалення  рішень,  методах  оцінки  результатів

       діяльності (див. табл. 2).




                                                           97
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102