Page 91 - 4688
P. 91

Ознайомлення з теоретичною частиною роботи



            1. Особливості ціноутворення на інформаційному ринку

            Проблема платності інформаційного обслуговування – далеко не однозначна. Якщо

       на  Заході  та  в  США  звикли  продавати  послуги  тим,  хто  хоче  і  може  за  них  платити

       (навіть за користування бібліотекою чи архівним фондом), то у нас – навпаки. Звичайно,

       за таких  умов може посилитися соціальна нерівність людей: з’являться  «інформаційно

       бідні»  та  «інформаційно  багаті»,  –  але  при  прийнятті  компромісного  рішення  ця

       проблема  зникає,  адже  суспільство  має  мати  широкий  доступ  до  інформаційних

       цінностей.  Але  ніхто  не  зможе  заперечити  того  факту,  що  платність  інформаційних

       послуг чи товарів дає змогу зрозуміти реальну вартість інформації, навчитися цінувати її,

       вдосконалити  використання  інформації  та  підвищити  якість  обслуговування

       інформаційних  установ.  Проте  вищесказане  не  означає,  що  інформаційна  сфера  не

       потребує  фінансової  підтримки  держави,  адже  інформація,  попри  все,  стимулює

       економіко-соціальний          розвиток      країни.      Основними        джерелами        фінансування

       інформаційних  установ  ще  донедавна  були:  державний  бюджет  (або  федеральні

       бюджети),  кошти  науково-дослідних  центрів,  отримані  для  фінансування  урядових

       програм,  кошти  наукових  товариств,  місцеві  бюджети,  відомчі  дотації,  фонди

       міжнародних організацій.


           Однак під час економічного спаду на початку ХХІ століття зменшилися інвестиції в

       науково-технічну  та  економічну  галузі.  Відповідно  багато  інформаційних  установ  або

       обмежили свою діяльність, або припинили своє існування. Хтось почав брати плату за

       певні види послуг (видавничі, перекладацькі, тематичні добірки документації, патентна

       інформація, ксерокопіювання), що викликало великий опір, з одного боку, споживачів,

       котрі  звикли  до  безкоштовних  послуг,  а  з  іншого  –  самих  інформаційних  установ,  що

       змушені вводити значні зміни  у свою  бухгалтерію. Однак прибуток  від надання таких

       платних  послуг  в  установах  не  залишався  і  не  йшов  на  їхній  подальший  розвиток.

       Навпаки,  ті  фірми,  що  фінансувалися  з  державного  бюджету,  стали  отримувати  ще

       менше  дотацій  з  міністерств,  ніж  досі.  За  нової  економічної  політики  продаж

       інформаційних продуктів і послуг почав змінюватися. Цьому сприяв ряд обставин :


                                                           91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96