Page 53 - 4688
P. 53
доцільно вибрати із вищезазначених та скільки партнерів у нього має бути. При цьому
потрібно врахувати відомість торгової марки і попит на продукцію і послуги своєї
інформаційної установи. Уважається, що в ідеалі має бути 3-4 дистриб’ютори та близько
10 прямих реселерів. Звичайно, ціни для дистриб’ютора мають бути нижчими за ціни для
прямого реселера.
Дистриб’ютори – установи, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у
великих промислових фірм-виробників. По суті, це є торговий посередник вендора.
Фірма-дистриб’ютор зазвичай має власні склади, встановлює довготривалі контрактні
відносини з виробниками і представляє фірму-виробника на ринку. Однак не багатьом
фірмам-дистриб’юторам вдається оптимально спланувати своє придбання, передбачити
появу нових продуктів чи послуг з кращим співвідношенням ціни та якості. Істотною
рисою установ, що займаються дистриб’ютерською діяльністю є те, що вони не тільки
першими відчувають тенденції інформаційного ринку, а й самі безпосередньо впливають
на формування ринку товару. Крім того, всі їхні дії, навіть проблеми, врешті-решт
впливають на дилерську мережу та кінцевих споживачів.
Дилер – посередник, котрий торгує в роздріб продукцією, закупленою оптом. Він
виконує торговельні операції від свого імені і за свій рахунок. Майже всі дилери купують
продукцію більше ніж в одного дистриб’ютора. Як обрати для себе найкращого дилера?
Одні вважають, що важливим моментом у цьому є регулярність закупівель, інші ще
враховують так званий «грошовий поріг» (тобто на певну суму за певний термін).
Основні вимоги до інформаційних дилерів:
уміти зіставляти та аналізувати доступну інформацію про запропоновані
товари, що міститься в різноманітних джерелах;
бути каталізатором в інформаційному обміні;
сприяти розповсюдженню досягнень науки і техніки;
здійснювати збирання та зберігання інформації, а також надавати її
користувачам за їх вимогою;
створювати масиви фактографічної інформації;
аналізувати зібрану інформацію і виявляти нові тенденції та напрями
досліджень.
53