Page 50 - 4688
P. 50

Споживачами  інформаційних  продуктів  і  послуг  може  бути  будь-яка  організація

       або фізична особа.

              Держава  теж  є  важливим  суб’єктом  ринку,  оскільки  вона  завжди  стосовно

       економіки  займає  активну  позицію  і  впливає  на  неї.  Ця  позиція  реалізується  через

       індикативне  регулювання  економіки  за  допомогою  певних  важелів:  державних

       інвестицій, державної податкової  і митної політики, державного споживання  продукції

       приватного і колективного секторів, регулювання виробництва через ринок позикового

       капіталу, державного індикативного програмування та прогнозування економіки. Також

       держава впливає на економіку і за допомогою стратегічного планування. Однак це все не

       означає, що держава є монополістом й обмежує свободу інформаційного ринку, постійно

       його регулюючи.

              У  сучасній  Україні  механізм  інформаційного  виробництва  товарів  і  послуг,  як  і

       механізм інформаційного ринку, складається із чотирьох ланок:

          1) система об’єктивних економічних законів товарного виробництва;

          2) інтереси  і  цілі  виробників  інформаційних  товарів  (інформаційних  продуктів  і

       послуг) — корпорацій, фірм, підприємств та окремих виробників;

          3) державний сектор і державне регулювання процесу інформатизації економіки;

          4) інформаційні потреби, запити та інтереси споживачів.

              Усі  суб’єкти  інформаційного  ринку  виконують  певні  функціональні  ролі  у

       проектах  інформатизації  економіки.  Залежно  від  цього  їх  поділяють  на:  замовників,

       розробників, власників, посередників.

              Замовник  –  організація,  що  здійснює  фінансування  та  загальне  управління

       роботами  щодо  створення  інформаційних  продуктів  чи  послуг.  У  державному  секторі

       замовником,  як  правило,  виступають  органи  державного  управління.  У  більшості

       відомств  є  підрозділи  або  посадові  особи,  що  координують  і  контролюють  створення

       інформаційних  систем,  за  які  несе  відповідальність  дане  відомство.  Найкраще  це

       організовано  у  тих  відомствах,  де  інформаційна  продукція  є  основною,  наприклад,  у

       Держкомстаті,        Укргідрометеоцентрі,          Мінекономіки.        Особливо        слід     виділити

       Держкомітет  з  проблем  науки  і  технологій,  який  є  найбільшим  замовником  БД  за


       рахунок  держбюджету  та  координує  діяльність  десятків  інформаційних  служб  і
       розробників.



                                                           50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55