Page 95 - 4679

пам'яті: ОЗУ (RAM), ПЗУ (ROM), СППЗУ (EPROM), ЭСППЗУ (EEPROM), флеш
(Flash), кількість і різноманітність каналів вводу-виводу.
Головною відмітною особливістю E(E)PROM (у тому числі і Flash) від ПЗУ-
энергонезалежній пам'яті є можливість перепрограмування при підключенні до
стандартної системної шини мікропроцесорного пристрою. У EEPROM реалізується
можливість проводити стирання окремої комірки за допомогою електричного струму.
У флеш-пам’яті використовується дещо відмінний від EEPROM тип комірки-
транзистора. Технологічно флеш-пам’ять споріднена як EPROM, так і EEPROM.
Основна відмінність флеш-пам’яті від EEPROM полягає в тому, що стирання вмісту
комірок виконується або для усієї мікросхеми, або для певного блоку (кластера, кадру
або сторінки). Звичайний розмір такого блоку складає 256 або 512 байт, проте в деяких
видах флеш-пам’яті об'єм блоку може досягати мегабайтів. Стирати можна як блок, так
і вміст усієї мікросхеми відразу. Таким чином, в загальному випадку, для того, щоб
змінити один байт, спочатку в буфер прочитується увесь блок, де міститься той, що
підлягає зміні байт, стирається вміст блоку, змінюється значення байта в буфері, після
чого проводиться запис зміненого в буфері блоку. Така схема істотно знижує швидкість
запису невеликих об'ємів даних в довільні області пам'яті, проте, значно збільшує
швидкодію при послідовному записі даних великими порціями.
Переваги флеш-пам’яті в порівнянні з EEPROM:
 вища швидкість запису при послідовному доступі за рахунок того, що
стирання інформації у флеш проводиться блоками;
 собівартість виробництва флеш-пам’яті нижче за рахунок простішої
організації.
Недолік - повільний запис в довільні ділянки пам'яті.
Оскільки йдеться про пам'ять процесора, який є основним компонентом
контролера, що управляє, переважними типами пам'яті є динамічні ОЗУ (RAM). У свою
чергу, флеш-пам'ять має досить високу швидкість доступу, енергонезалежна і має
невисоку вартість.
Більшість фірм-виробників поставляють на ринок засобів і систем автоматизації
сімейства контролерів, кожне з яких розраховане на певний набір виконуваних функцій
і об'єм оброблюваної інформації. Серед них є сімейства найменших контролерів (мікро)
невеликої обчислювальної потужності, здатних підтримувати максимум декілька
десятків введень/виводів, в основному дискретних. Сфера застосування таких
контролерів - збір даних і системи протиаварійного захисту. Як приклади таких
контролерів можна привести контролери сімейства MicroLogix (Allen-Bradley), Direct
Logic DL05 (Koyo), Nano (Schneider Electric).
Сімейства малих контролерів здатні підтримувати сотні введень/виводів,
виконувати складніші функції. Ці контролери мають досить розвинене аналогове
вводу/вивід, виконують операції з плаваючою точкою і функції ПІД-регулювання. До
цієї групи контролерів можна віднести SLC 500 (Allen-Bradley), TeleSAFE Micro16
(Control Microsystems), LOGO (Siemens).
Контролери середньої потужності, маючи достатню пам'ять і швидкодію,
можуть обробляти вже тисячі змінних дискретного, аналогового і швидкісного типу.
Застосовуються для автоматизації невеликих об'єктів процесів здобичі, підготовки і
транспорту нафти і газу. Це контролери PLC-5 (Allen-Bradley), Premium (Schneider
Electric), Direct Logic DL405 (Koyo) та ін.
Нарешті, деякі великі фірми виготовляють клас контролерів дуже високої
обчислювальної потужності, що мають пам'ять, вимірювану мегабайтами і гігабайтами.
Їх здатність обробляти десятки тисяч змінних і зумовила одну з сфер застосування - як
концентратори інформації, що отримується від локальних контролерів. Обчислювальні

94