Page 70 - 4665

– прямі витрати на оплату праці, що включають заробіт-
ну плату й інші виплати працівникам, зайнятим формуванням
тур продукту та наданням послуг, які можуть бути віднесені
безпосередньо на конкретний об’єкт витрат;
– інші прямі витрати, що можуть бути віднесені безпосе-
редньо на конкретний об’єкт витрат, зокрема, відрахування на
соціальні заходи, орендна плата, амортизація і т.п.;
– загальногосподарські витрати, що включають оплату
праці управлінського персоналу структурних підрозділів під-
приємства і відрахування на соціальні заходи, витрати на від-
рядження, охорону праці, техніку безпеки. Охорону навколи-
шнього середовища.
Об’єктом витрат є предмет або сегмент економічної дія-
льності, що потребує окремого вимірювання пов’язаних з ни-
ми витрат.
Інформація про собівартість об’єктів витрат дає змогу
визначити, яку ціну на продукт чи послугу слід встановити,
який процес є найекономічнішим; який структурний підрозділ
підприємства використовує ресурси найекономічніше, а який
здійснює їх перевитрати тощо.
Система обліку витрат забезпечує калькулювання і кон-
троль собівартості об’єктів витрат. Схематично систему облі-
ку виробничих витрат можна зобразити у формі фази накопи-
чення витрат та фази віднесення витрат
На першій стадії витрати об’єднують за однорідними
елементами: матеріали, зарплата тощо. Потім їх відносять до
певних об’єктів затрат. При цьому прямі витрати можна про-
стежити до відповідних об’єктів витрат на підставі первинних
документів, а непрямі витрати розподіляють між об’єктами
витрат пропорційно до величини певного чинника (пряма зар-
плата, машино-години тощо).
Порядок віднесення витрат залежить від кількості та вза-
ємозв’язку об’єктів. На підприємствах витрати зазвичай спо-
чатку відносять до відповідних підрозділів, а потім – до пев-
69