Page 194 - 4663
P. 194

Найбільш  характерною  особливістю  кристалів  є  анізотропія,  тобто
                   неоднаковість  їх  властивостей  (міцності,  теплопровідності,  швидкості
                   розчинення та  ін.)  в різних напрямках.  Зокрема, а саме різною швидкістю
                   росту окремих граней, обумовлена і різноманітність кристалічних форм.
                        Тверді метали - кристалічні речовини. Їх кристалічні гратки подібні до
                   атомних  граток  алмазу,  кремнію,  але  у  вузлах  металічних  граток
                   розташовані позитивно заряджені йони. Внаслідок притягання усіх  вільних
                   електронів  усіма  позитивно  зарядженими  іонами  металічний  зв'язок  дуже
                   міцний.  Тому  для  металів  характерні  кристалічні  решітки  з  щільною
                   упаковкою  іонів,  яка  досягається  в  металах  з  гратками  гексагонального
                   типу    (цинк,  магній  тощо)  або  кубічного  гранецентрированного  (мідь,
                   срібло,  алюміній  та  ін.).Менш  щільною  є  гратка  кубічна  об'ємно-
                   центрована. Таку гратку при кристалізації утворюють залізо, натрій, барій
                   та ін. Деякі метали (наприклад, олово) можуть кристалізуватися залежно від
                   температури з утворенням граток  то одного, то іншого типу.

                          15.1.3. Сплави металів

                          При  змішуванні  різних  металів  у  розплавленому  стані,  атоми
                   основного компонента можуть бути заміщені атомами іншого або декількох
                   елементів  без  зміни  кристалічної  решітки,  утворюючи  тверді  розчини.
                   Металічні  матеріали,  що  містять  два  або  більше  видів  атомів  і  мають
                   характерні  властивості  металів  (металічний  блиск,  теплопровідність,
                   електро-провідність), називають сплавами. Фізичні та механічні властивості
                   сплавів відрізняються від властивостей металу, на основі якого утворюється
                   сплав.
                   У  розплавленому  стані  метали  добре  розчиняються  один  в  одному  і,  як
                   правило, без обмежень. Такі суміші під час твердіння утворюють субмікро-
                   скопічні  кристали,  тобто  сплави,  які  мають  характер  твердих  розчинів.
                   Часто у цих розчинах може утворюватись цілий ряд гетерогенних зон, що
                   свідчить  про  обмежену  їх  розчинність.  При  розчиненні  у  ртуті  метали
                   утворюють так звані амальгами.
                          На  практиці  розрізнюють  три  види  сплавів  металів:  тверді  розчини,
                   розчини  які  мають  характер  хімічних  сполук  металів,  суміш  кристалів
                   різних металів (евтектики).
                          Тверді  розчини  металів  утворюються  трьома  шляхами  входження
                   компонентів у кристалічну решітку основного металлу:
                          — тверді розчини вкорінення, коли йони металу додатково входять у
                   міжряддя  кристалу  іншого  (рис.  24).  Це  можливо  у  тих  випадках  коли
                   розміри  йонів  одного  металу  співпадають  із  розмірами  пустот  у
                   кристалічній решітці іншого;
                          —  тверді  розчини  заміщення  (субституція  )  –  йони  одного  металу
                   замі-щують  іони  іншого  у  металічній  решітці.  Це  можливо  при  близьких



                                                                   193
   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199