Page 176 - 4663

робити висновок про характер розчину, тобто про його лужність,
кислотність чи нейтральність.
На практиці користування числами з від’ємним показником степеня
створює певні незручності. Зважаючи на це, введено поняття водневого

показника (рН), який являє собою від’ємний логарифм концентрації
водневих йонів
рН = - lg C . (13.20)
H 
Для нейтрального розчину
7
рН = - lg110 = 7. (13.21)
Для лужного рН > 7, для кислого рН < 7.

Шкала рН

посилюється
+
[H ]

Рисунок 23 Схема шкали рН і середовища

Кількісно значення рН визначають двома методами: аналітичним
та інструментальним. Суть аналітичного методу зводиться до визначення
тим чи іншим способом концентрації водневих йонів, за величиною якої

обраховують значення рН. Так, наприклад, знаючи концентрацію розчину,
ступінь дисоціації електроліту, визначаємо концентрацію водневих іонів
(С), а звідси рН. Інструментальний метод базується на використанні

спеціального приладу – рН-метра, який має точність 0,01. Метод зручний,
потребує мало часу, його широко використовують на практиці.
Якісно реакцію розчину (кисла, лужна чи нейтральна) визначають

задопомогою речовин, які отримали назву і ндика тор і в. За своєю
природою це  слабкі органічні кислоти або гідроксиди. Характерною
особливістю індикаторів є те, що недисоційовані молекули мають один

колір, а аніони  інший. Розглянемо індикатор кислотної природи, аніон
якого позначимо через “Ind”. Якщо кислота слабка, все ж вона дисоціює
+

НІnd  Н + Ind . (13.22)

175