Page 11 - 4643

яви тих чи інших можливих значень його параметрів внаслі-
док створення певних умов S, тобто внаслідок випробувань.
Імовірність (Р – probability) – це кількісна характерис-
тика можливості появи даної події внаслідок випробувань.
Напр.: імовірність появи події А позначають як Р(А); для дові-
льної дискретної (величина Х називають дискретною, якщо
всі її можливі значення можна однозначно пронумерувати за
допомогою цілочислового ряду. Якщо цього не можна зроби-
ти, тобто якщо для двох довільних як завгодно близьких мож-
ливих значень х 1, х 2 величини Х можна вказати її можливе
значення х, таке що х 1<х< х 2, то величину Х називають непе-
рервною.)
Імовірність Р визначається як невід’ємна величина, така,
що лежить в межах від 0 до 1, причому Р=1 для достовірної
події і Р=0 для неможливої події. Для випадкової події
0<Р<1.
Нехай при проведенні n випробувань в m із них спосте-
рігалася подія А. Тоді відношення:
Р(А)=m/n (2.1)

називають відносною частотою події А.
Закон великих чисел, який доводиться в теорії ймовірно-
стей, стверджує, що при необмеженому збільшенні кількості
випробувань n відносна частота події А в середньому стає як
завгодно близькою до її ймовірності Р(А). Умовно це запису-
ють як:
lim ( P ) A  ( P ) A . (2.1)
n 
Тому відносні частоти часто називаються емпіричними
ймовірностями.

11