Page 20 - 4640

Тепло, що виділяється при терті розраховується як
Q = f P v. (1.11)

Кількість теплоти, що відводиться валом, як правило,
мала, і тому під Q 1, зазвичай, розуміють кількість теплоти, що
розсіюється корпусом. Цю кількість теплоти визначають з
рівняння
Q 1 = α A (T out - T in), (1.12)
де α − коефіцієнт тепловіддачі (орієнтовно, береться рів-
2
ним 9,3…16,3 Вт/(м ·К) у відсутність вимушеної конвекції);
А − площа зовнішньої поверхні підшипникової втулки,
товщина якої S вибирається залежно від діаметра вала d:
S = 5 мм для d = 35 ... 60 мм;
S = 7,5 мм для d = 65 ... 110 мм;
S = 10 мм для d = 120 ... 200 мм;
Т out і T in, − температура масла на вході в зазор і на виході
з нього.
Кількість теплоти, що виноситься маслом, розраховуєть-
ся як
Q 2 = cρm (T out - T in), (1.13)

де c − питома теплоємність масла (для мінеральних ма-
сел c ≈ 2000 Дж/(кг·K));
3
ρ − щільність масла (ρ = 900 кг/м для нафтових масел);
т − витрата масла через підшипник в одиницю часу.
Середню температуру масла в зоні контакту приймають
рівною
T = T in + 0,5 (T out - T in). (1.14)

Вона не повинна перевищувати допустиму температуру
[Т]. Враховуючи цю умову і підставляючи Q, Q 1 і Q 2 в рів-
няння теплового балансу, отримаємо
fPv
T  T  ( 5 , 0 )  [T ].
in c m  A (1.15)

19