Page 150 - 4637

підлоги бурової. Останнім часом почали використовувати
окремий двигун для ротора, оскільки виникла необхідність
глибшого буріння.
Перший повністю незалежний роторний привід було
уперше розроблено ще в добу використання парових двигунів.
Він складався з маленького двоциліндрового парового
двигуна, прикріпленого на скатах разом із ротором та
пришвидшувачем, розташованому на одній лінії з валом-
шестернею. Потім у вжиток увійшли бурові установки із
двигунами внутрішнього згоряння, розміщеними за тим самим
принципом, але оснащеними коробкою передач, двома
прямими передачами і однією задньою, які містяться між
двигуном та валом-шестернею ротора.
У сучасних дизель-електричних установках
використовують електро-двигунни постійного струму
потужністю 500-800 кінських сил, вони приєднані до валу-
шестерні ротора через двошвидкісну коробку передач.
Основною перевагою допоміжної сили є те, що у
випадку правильного планування, її можна використовувати в
аварійних ситуаціях замість джерела основної потужності.
Зменшення перешкод, спричинених рухом ланцюгового
приводу від лебідки до ротора, є теж значним плюсом.
Одним із передових рішень у розробці роторів стало
застосування привідного клинового захвату як частини
ротора.
Недолік перевантаження, спричиненого розташуванням
приводного клинового захвату ззовні на столі, було усунено.
Клини приводяться в дію за допомогою тиску повітря, подача
якого регулюється педаллю, що розміщена біля бурильника.
Завдяки цьому звичайний основний вкладиш більше
непотрібен. Окремі вкладиші використовують для бурильної
труби та обсадної колони, за винятком обсадної труби,
зовнішній діаметр якої 5 ½ або менше, тому що вона може
проходити через вкладиш для бурильної колони. Плашки для

149