Page 199 - 4634

організації; к – коефіцієнт, який дорівнює 1, якщо зростання значення показника
позитивно впливає на діяльність підприємства, і-1, якщо його зростання негативно
впливає на підприємство.

Агрегований зовнішній ризик підприємства є середньозваженим значенням
рівнів ризику, що зумовлені факторами внутрішнього і зовнішнього середовища
здійснення зовнішньоекономічної діяльності визначається за формулою:

m
 K j  P Пj
АР   j 1 , (17.2)
m
 K j
 j 1
де АР – агрегований ризик підприємства, що виникає у процесі здійснення ЗЕД; К j –
коефіцієнт вагомості j-го ризику, що супроводжує ЗЕД; Р Пj – ризик, що зумовлює j-й
фактор ЗЕД підприємства; m – кількість факторів, що впливають на ЗЕД
підприємства.

Найбільший вплив на господарську діяльність нафтопереробних підприємств
мають такі фактори ЗЕД: нестабільність законодавства, що спричинена його
недосконалістю й призводить до зміни нормативних актів; економічна ситуація
(зміна кон’юнктури ринку, рівень імпорту, ставка оподаткування); політична
нестабільність (політична ситуація в країні, непередбачуваності дій державної
влади, ставки мита); постачальники (умови, терміни поставок, ціни на сировину,
матеріали, обладнання, їх якість); людський фактор (відсутність знань і досвіду
роботи в керівництва та некомпетентність персоналу); ресурсне забезпечення
(незабезпеченість сировиною, матеріалами, їх недостатня пропозиція на ринку або ж
невисока якість, нестача фінансових ресурсів).
Основою формування системи ризик-менеджменту на підприємствах
нафтогазового комплексу є організація процесу управління ризиками. Структурна
схема, наведена на рис. 17.1 є основою системи управління ризиками, що сприятиме
ефективній діяльності підприємства в умовах ризику й невизначеності зовнішнього
та внутрішнього середовищ.
Результатом впровадження та ефективного функціонування системи управління
ризиками є зменшення збитків унаслідок настання ризикових подій; зменшення
витрат від простоювання; збільшення прибутку через ефективне використання
методів оптимізації ризику; зменшення експлуатаційних витрат підприємства за
рахунок збільшення продуктивності праці через покращення рівня інформованості;
зменшення накладних витрат через упровадження системи управління ризиками.
Відповідно для управління цими різними за своїм походженням ризиками
мають застосовуватися різні методи. Для боротьби з внутрішніми ризиками
застосовуються відомі методи управління. Наприклад, для усунення ризиків аварій,
пожеж застосовують заходи безпечного ведення виробництва, протипожежні
заходи. Для зменшення ризиків невиконання виробничих завдань за об'ємом і якістю
продукції, що випускається, розробляються відповідні організаційно-технологічні
заходи, що включають поточне й оперативно-календарне планування, систему

199