Page 203 - 4634

Отже, під хеджуванням розуміють діяльність, спрямовану на створення захисту
від фінансових витрат у майбутньому.
Згідно з нормативною базою можна виділити такі характерні особливості
хеджування:
 здійснення розрахунків відбувається в майбутньому періоді;
 вартість такого похідного фінансового інструменту трансформується
внаслідок змін
 процентної ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін,
кредитного рейтингу або інших змінних, що є базисними;
 вказаний інструмент не вимагає початкових інвестицій.
Інструментом хеджування є інструменти строкового ринку (деривативи) −
форвардні контракти, опціони та ф'ючерсні контракти. Деривативи − це стандартний
документ, що засвідчує право придбати або продати базовий актив на визначених
ним умовах у майбутньому. У міжнародній практиці строкового ринку
деривативами є форвардні контракти, ф'ючерсні контракти та опціони, що і
покладено в основу законодавчого регулювання випуску та обігу деривативів у
нашій країні.
Особливу увагу необхідно приділити способам хеджування. Розглянемо
класифікацію способів хеджування на прикладі операцій з валютою. Стосунки
хеджування діляться на три види:
 хеджування справедливої вартості;
 хеджування грошових потоків;

 хеджування чистих інвестицій в зарубіжну компанію.
Виділяють:
 способи хеджування, що не вимагають спеціальних бухгалтерських
процедур:
1) політика цін − збільшення маржі до ціни, допускаючи можливість девальвації
валют;
2) вибір валюти для оплати: валюта придбання і витрат має бути єдиною;
3) контроль за термінами платежів: при очікуванні підвищення вартості валюти
здійснюється передоплата; при очікуваній девальвації − затримка платежу, спроба
придбати валюту пізніше, після зниження ціни;
4) обмеження ризикованих операцій та ін.
 способи, що вимагають спеціальних бухгалтерських процедур:
1) укладення форвардного контракту;
2) укладення ф'ючерсного контракту;
3) ув'язнення опціону та ін.
Вони передбачають використання фючерсів і опціонів. Перевага цього методу −
можливість оперативного прийняття рішень, порівняно невисока вартість
налагодженість і доступність ринків ф´ючерсів і опціонів. до недоліків варто
віднести порівняно вузький спектр дії (тільки цінові параметри угод на товари,
фондові цінності і валюту), складність використання, що вимагає високого рівня
валіфікащї фахівців. Тому повною мірою цей метод використовують, як правило,
великими підприємствами і при великих обсягах зовнішньоторговельних операцій.

203