Page 202 - 4634
P. 202

країни,  в  яких  страхування  експорту  забезпечується  приватними  або  змішаними
         організаціями.
               Участь  держави  в  забезпеченні  страхування  експортних  ризиків  базується,
         головним  чином,  на  недосконалості  ринку.  Оскільки  приватні  страховики  не
         бажають  надавати  страхового  покриття  для  найбільш  ризикових  експортних
         регіонів, ринок страхування експорту був би неповним без урядового втручання.
               Таким чином, сучасне страхування пропонує широкий набір послуг, пов'язаних
         із ЗЕД. Однак практика показує, що учасники ЗЕД використовують частіше за все ті
         види страхування, які є обов'язковими для здійснення ЗЕД (наприклад, страхування
         туристів,  що  виїжджають  за  кордон,  або  страхування  відповідальності  власників
         транспортних  засобів  для  більшості  закордонних  країн  тощо),  без  котрих  не
         можливе  здійснення  іншої  діяльності.  Досить  часто  застосовуються  види
         страхування,  що  є  частиною  міжнародних  торговельних  порядків,  наприклад
         страхування вантажів. Порівняно рідше застосовуються види страхування, що були
         б  ефективні  в  тій  чи  іншій  конкретній  ситуації  і  які  не  застосовують  через
         недостатню культуру страхування, у тому числі і через незнання можливостей, які
         надає сучасне страхування.
               Поряд зі страхуванням застосовують також інші методи управління ризиками.
         Для  управління  ризиками,  пов'язаними  з  падінням  цін  на  біржові  товари,  фондові
         цінності, а також несприятливим падінням курсу валют, широко застосовують різні
         методи хеджування.
               Найефективнішим методом мінімізації ризиків є хеджування. Під хеджуванням
         (від  англ.  hedge  –  захищатися  від  можливих  втрат,  ухилятися,  обмежувати)
         розуміють  діяльність,  яка  спрямована  на  створення  захисту  від  можливих  втрат  у
         майбутньому. Його можна визначити як сукупність дій та засобів, спрямованих на
         усунення ризиків або  їх  утримання на  прийнятному рівні та отримання  прибутку.
         Хеджування  являє  собою  систему  економічних  відносин  учасників  фінансового
         ринку,  які  пов'язані  зі  зниженням  кредитних  та  цінових  ризиків  і  досягаються
         завдяки  одночасності  та  протилежному  спрямуванню  торговельних  угод  на
         строковому ринку і ринку реального товару.
               Інструментом  хеджування  є  інструменти  строкового  ринку  (деривативи)  –
         форвардні контракти, опціони та ф'ючерсні контракти. Деривативи – це стандартний
         документ, що засвідчує право придбати або продати базовий актив на визначених
         ним  умовах  у  майбутньому.  В  міжнародній  практиці  строкового  ринку
         деривативами  є  форвардні  контракти,  ф'ючерсні  контракти  та  опціони,  що  і
         покладено  в  основу  законодавчого  регулювання  випуску  та  обігу  деривативів  в
         нашій країні.
               Хеджування – дуже багатопланове за своїм змістом. Це дозволяє максимально
         ефективно  використовувати  всі  наявні  інструменти  та  його  види  в  залежності  від
         цілей, умов та потреб. За технікою здійснення хеджування може бути коротким та
         довгим.  Коротке  хеджування  –  продаж  строкових  контрактів,  а  довге  –  купівля
         строкових  контрактів.  Техніка  довгого  хеджування  дає  можливість  негативних
         коливань  ціни  активу.  Коротке  хеджування  сприяє  забезпеченню  ціни  продажу
         базового активу, який перебуває у власності продавця.



                                                            202
   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206   207