Page 84 - 4631

з його кінців заливають воду, яку подають насосом, з одночасним
випусканням повітря через патрубок на протилежному березі. Під

дією ваги води, яка надходить, дюкер з вигином у вертикальній
площині поступово занурюється на дно в проектне положення.
Установлення дюкеру в створ переходу є

найвідповідальнішою операцією, оскільки за недостатньо
точного його виконання дюкер може бути зігнутий потоком води.
Є дві схеми установлення дюкеру в створ підводного переходу.

Різновид їх полягає в тому, як дюкер переміщують у створ
переходу і утримують у створі до занурення.
Першу схему застосовують при ширині водойми до 250 м.
Особливість її в тому, що дюкер над підводною траншеєю

утримують двома лебідками, які розміщують на протилежних
берегах водойми. До початку протягування до дюкеру кріплять
троси-відтяжки від лебідок, установлених на двох берегах і

тяговий трос (рисунок 1.52). На віддалі 150-200 м від створу
переходу проти течії на двох берегах установлюють лебідки для
утримування дюкеру від знесення потоком. Лебідки
установлюють якомога ближче до води. Підготовлений до

занурення дюкер протягують і виводять на воду з одного берега
перпендикулярно до потоку. У міру протягування дюкеру в русло
річки в роботу включають лебідку Л2, якою дюкер утримують

орієнтовно над підводною траншеєю. Потім починає працювати і
лебідка Л1. Регулюванням довжини відтяжок лебідок Л1 і Л2
дюкер установлюють точно над підводною траншеєю.

1 4 <250 м
5

Т

150-200 м
3

2 Л2
Л1

1 – дюкер; 2 – трос; 3 – лебідка; 4 – ріка; 5 – тяговий трос
Рисунок 1.52 – Схема розміщення дюкеру в створі переходу з

утримуванням двома лебідками

82