Page 87 - 4631

Якщо цього недостатньо для заведення іншого кінця в траншею,
то регулюванням довжини руслових відтяжок, дають можливість

дюкеру прогинатись (положення V) до того часу, поки другий
кінець не буде в траншеї. Натягуванням тросів-відтяжок дюкер
установлюють точно в створ над підводною траншеєю

(положення V).
Одразу після установлення в створ дюкер занурюють у
підводну траншею. При цьому потрібно, щоб дюкер занурювався

плавно, без коливань, у вертикальній площині, а час занурення
був мінімальним. Занурення дюкеру в підводну траншею може
бути виконано за двома схемами. Якщо дюкер має додатну
плавучість, то його занурюють заливанням води в внутрішню

порожнину. Якщо плавучість дюкеру від'ємна (дюкер тоне у
воді), то він утримується на плаву понтонами, а занурення
виконують послідовним їх відкріпленням.

Воду в дюкер закачують з нижчого берега насосами, які
3
мають подачу до 3 м /с, через патрубок для закачування води.
Повітря з дюкеру витісняють водою через спеціальні патрубки,
розміщені на двох кінцях дюкеру.

Під час закачування води уважно слідкують за утворенням
початкової ділянки перехідної кривої. У цей час воду необхідно
подавати поволі, щоб уникнути переливання, що дуже

небезпечно, оскільки внаслідок швидкого переміщення води
внутрішньою порожниною трубопроводу можуть виникнути
коливання дюкеру у вертикальній площині. На рисунку 1.54

наведена схема деформації перехідної кривої.
1 2 3

1 – патрубок для закачування води; 2 – траншея; 3 – дюкер
Рисунок 1.54 – Занурення дюкеру з поверхні води

85