Page 115 - 4626
P. 115

13.1.4 Каталізатори

                     У    промисловості         для    процесу       гідроочищення        використовується
               алюмокобальт- або алюмонікельмолібденові каталізатори.
                     Каталізатори  виготовляють  на  основі  оксидів  або  сульфідів  нікелю,
               кобальту, молібдену, хрому, вольфраму на оксиді алюмінію або на цеолітах.
                     Нижче наводиться склад каталізаторів (таблиця 13.1).

                           Таблиця 13.1 – Характеристика каталізаторів гідроочищення

                                  Вміст, %                              АНМС         АКМ
                                  Оксид кобальту, СоО                      -          4,0
                                  Оксид нікелю, NiO                       4,0          -
                                  Триоксид молібдену, МоО3                12,0        12,0
                                  Диоксид кремнію, SiO2                 5,0 – 7,0   5,0 – 7,0
                                  Оксид натрію, Na2O                      0,08        0,08
                                                       3
                                  Насипна густина, кг/м                 640-740     640-740
                                  Відносна  активність  за  сірчаними    > 95         > 95
                                  сполуками, %
                     За  наявності  алюмокобальтмолібденового  каталізатора  реакції  розриву
               зв’язків С-С і насичення ароматичних вуглеводнів практично не проходять. Але
               цей каталізатор має високу активність у реакціях розриву зв’язків С-S і володіє
               високою  термічною  стійкістю.  Він  достатньо  активний  у  реакціях  насичення
               олефінових  вуглеводнів,  розриву  зв’язків  С-N  і  С-О.  Він  придатний  для
               гідроочищення будь-якої сировини.
                     Алюмонікельтмолібденовий каталізатор значно більш активний в реакціях
               гідрування ароматичних вуглеводнів та гідрогенолізу азотистих сполук і менш
               активний  в  реакціях  насичення  олефінових  вуглеводнів.  Каталізатори
               випускають  у  вигляді  гранул.  Усі  каталізатори  гідроочищення  стійкі  до
               отруєння.  У  процесі  гідроочищення  каталізатор  втрачає  активність.  Для  її
               відновлення  каталізатор  регенерують  окислювальним  випалюванням  коксу  з
               його поверхні. Залежно від складу каталізатора вибирають газоповітряний або
               пароповітряний  способи  регенерації.  Газоповітряна  регенерація  звичайно
               проводиться  сумішшю  інертного  газу  з  повітрям  при  температурі  530  °С.
               Цеолітвмісні каталізатори не можна проводити пароповітряною регенерацією.

                     13.1.5  Принципова  технологічна  схема  установки  гідроочищення
               дизельного палива в паровій фазі і її опис

                     Неочищене        дизельне      паливо      насосом       Н-1     прокачується       через
               теплообмінник  Т-1,  де  нагрівається  до  температури  160  ºС  і  надходить  в
               трубчасту  піч  П-1  (рис.  13.1).  У  печі  П-1  до  сировини  додається  частина
               водневмісного  газу  і  суміш  нагрівається  до  температури  360-430  ºС.  Нагріта
               воднево-сировинна суміш послідовно або паралельно надходить у реактори Р-1
               і Р-2 залежно від вмісту сірчаних сполук.
                     Реакції  гідроочищення  є  екзотермічними,  тобто  протікають  з  виділенням
               теплоти, тому каталізатор у реакторах розміщується зонами і між ними подається
               холодний водневмісний газ.







                                                              115
   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120