Page 112 - 4626
P. 112

12.2.5.3 Час контакту сировини і каталізатора
                     Висока активність цеолітвмістних каталізаторів у поєднанні з їх швидкою
               дезактивацією в ході проходження реакцій обумовила створення прямотічних
               ліфт-реакторів з висхідним потоком сировинно-каталізаторної суміші. Для ліфт-
               реактора об’ємна швидкість подачі сировини є умовним показником і фізичний
               зміст  має  час  контакту  сировини  і  каталізатора.  При  цьому  час  контакту
               сировини і каталізатора в ліфт-реакторі знижується до 4-8 с проти 180-190 с в
               реакторі  з  псевдозрідженим  шаром  каталізатора.  Для  формування  якості
               кінцевих продуктів і співвідношення між ними в бажаному напрямі на виході із

               ліфта-реактора  організовується  додаткова  зона  крекінгу  у  форсованому
               киплячому шарі. Час контакту сировини  і каталізатора регулюються швидкістю
               подачі сировини.
                     12.2.5.4 Кратність циркуляції каталізатора
                     Кратність циркуляції каталізатора – це маса каталізатора, що приходиться
               на  1  тонну  сировини,  яка  подається  в  реактор.  Вона  зв’язана  з  допустимою
               величиною коксовідкладення, яка не перевищує 1,0-1,5 % мас. на каталізатор
               (3,5-4,5  %мас.  на  сировину).  Крім  того,  кратність  циркуляції  каталізатора
               визначається  температурним  режимом  реактора  і  регенератора.  Збільшення
               кратності циркуляції каталізатора зменшує час його перебування в зоні реакції.
               Кількість коксу на кожній частині каталізатора зменшується, а це в свою чергу
               сприяє зростанню ступеня перетворення сировини, тобто підвищенню виходу
               газу,  бензину  та  коксу.  Збільшення  виходу  коксу  пояснюється  зниженням
               ефективності    відпарювання  відпрацьованого  каталізатора.  Зміною  кратності
               циркуляції  каталізатора  можна  регулювати  кількість  теплоти,  яку  необхідно
               підводити  ззовні,  ступінь  перетворення  сировини,  ступінь  закоксованості
               каталізатора.  З  іншого  боку  зростання  кратності  циркуляції  каталізатора
               збільшує енергетичні затрати на експлуатацію установок каталітичного крекінгу.
               При  цьому  також  зростають  розміри  реакторно-регенеративного  блоку.
               Кратність  циркуляції  каталізатора  на  установках  каталітичного  крекінгу  з
               киплячим шаром каталізатора становить 8-12, а в реакторах ліфтного типу - 2,5-
               7.  Кратність  циркуляції  каталізатора  регулюється  кількістю  сировини,  що
               подається в реактор.

                     12.2.5.5 Тиск у реакторі
                     Процес каталітичного крекінгу ведуть при невеликому надлишковому тиску
               0,07-0,18  МПа.  Підвищення  тиску  мало  впливає  на  процес,  оскільки  він
               відбувається на поверхні каталізатора. При підвищенні тиску незначно зростає
               вихід коксу, оскільки збільшується кількість компонентів, які адсорбуються на
               поверхні  каталізатора.  При  цьому  вихід  бензину  і  його  октанове  число
               зменшується.  Тиск  у  реакторі  підтримується  дещо  вищим  атмосферного  для
               проштовхування газоподібних продуктів процесу з реактора в ректифікаційну
               колону.  Тиск  у  реакторі  регулюється  автоматично  клапаном,  який
               встановлюється на лінії виводу газоподібних продуктів з нього.







                                                              112
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117