Page 29 - 4617

ВСТУП

50 Гц. У радіотехніці використовують електромагнітні коливання і
хвилі з частотою від 105 Гц (довгі хвилі) до 1011 Гц (міліметрові
хвилі). В оптиці знайшли застосування електромагнітні хвилі, в
яких коливання напруженості електричного і магнітного полів ві-

дбувається з частотою від 1012 Гц до 1017 Гц. До цього інтервалу
відносять видиме світло (червоне: 0,4·1014 Гц, фіолетове:
0,75·1014 Гц). Інтервал від 1012 до 1014 Гц відповідає інфрачер-
воному, від 1015 до 1017 Гц — ультрафіолетовому, від 1018 до
1019 Гц – рентгенівському, 1020 Гц – гамма-випромінюванню, від
1022 Гц – електромагнітному, що входить до складу космічних
променів.
Не зважаючи на різну природу виникнення коливальних проце-
сів, їм властиві деякі однакові характерні закономірності. Матема-
тичним апаратом теорії коливань є насамперед диференціальні

рівняння. Аналогічність цих рівнянь відображає узагальненість
об’єктивно існуючих закономірностей. Проте аналогії між коли-
ваннями різної фізичної природи обмежені строго визначеними
рамками.
Коливання фізичного об’єкта — такий рух, під час якого
чергуються інтервали збільшення й зменшення відхилень від по-
ложення рівноваги.
Фізичний об’єкт, що коливається, завжди має положення стати-
чної рівноваги. Якщо його вивести з цього положення, в дію всту-

пає сила або обертальний момент, які намагаються повернути
фізичний об’єкт в положення рівноваги, – відновлювальна сила
або відновлювальний момент.
Залежно від комбінацій сил, що діють на точку, коливання по-
діляють на:

Коливання

вільні вимушені

гармонічні згасаючі без опору з опором

29