Page 26 - 4611

 граматичний аналіз і синтез. Цей етап виконується,

коли стануть відомі перекладні еквіваленти і двомовна ситуація в
максимальному обсязі;
 синтез вихідного тексту. Остаточне оформлення тексту

з морфологічним синтезом словоформ, граматичний синтез і
синтаксичний синтез речення та фрази в цілому.
Проблема оцінювання якості перекладу стала хвилювати

теоретиків і практиків перекладу у зв’язку зростанням потреб у
ньому, розвитком МП і необхідністю створення загальної теорії
перекладу. Провідні теоретики як одну з основних вимог до

тексту перекладу називають необхідність відтворення єдності
форми і змісту тексту оригіналу засобами мови перекладу. У
теорії перекладу адекватність перекладів традиційно зводиться до

категорій семантичної (значеннєвої) повноти і точності, що
доповнюється стилістичною ефективністю, яка включає, зокрема,
принцип відповідності тексту перекладу. Однак у даний час
проблеми оцінки якості перекладу на практиці ще не вирішені.

Якість перекладу визначається в основному емпірично –
інтуїтивно, на основі професійного особистого досвіду.
Оцінка якості перекладу традиційно уявляється як

процедура порівняння перекладу з оригіналом, у результаті чого
встановлюється ступінь точності: адекватний переклад,
підрядковий, вільний, нормативний, ненормативний. Іншим
способом оцінки якості перекладу є визначення ступеня його

зручності для користувачів. Найбільш часто для визначення
якості перекладу використовують такі прийоми:
 порівняння оригіналу і перекладу;

 порівняння перекладу з «оберненим» перекладом;
 тестування експертними оцінками шляхом порівняння

змісту та форми.
Порівняння текстів звичайно пропонується здійснювати за
лінгвістичними рівнями: кількість правильних/неправильних

перекладених слів, синтаксичних структур, стилістичних
прийомів. У результаті порівняння виводиться цифровий
коефіцієнт збігу чи кількість припустимих (які не зіпсують
змісту) помилок.

26