Page 22 - 4611
P. 22

–      сформулювати  і  розв’язати  на  рівні  абстракції

               проблему людського мислення і мовленнєвої діяльності людини.
                      Другий  напрям  носить  індуктивний,  емпіричний  характер.
               Він  має  за  мету  проблему  розв’язання  складних  питань
               машинного перекладу, інформаційного пошуку, а також завдань в

               галузі розробок систем, що передають смисл.
                      Абстрактні теорії формальної семантики не завжди можуть
               запрошувати            формулу           побудови          реальної         організації

               інформаційної  системи  (у  всякому  разі,  не  на  даному  етапі
               розвитку науки). Для того щоб описати смисл речення, необхідно
               мати  форму  якоїсь  певної  мови.  Отже,  виникає  проблема

               створення штучної мови, яка є мовою машинного перетворення
               інформації.  Як  знакова  система,  призначена  для  формалізації
               людського  знання  і  здійснення  операцій  прийому,  збереження,

               переробки  і  видачі  інформації,  така  штучна  допоміжна  мова  є
               об’єктом дослідження науки під назвою семіотика.
                      В  основі  більшості  праць  з  автоматичного  семантичного
               аналізу  лежить  уявлення  про  те,  що  зміст  лексичних  одиниць

               може  передаватися  набором  семантичних  диференційованих
               ознак.  Семантичні  диференційовані  ознаки  розглядаються  як
               найдрібніші  одиниці  смислу.  Подібно  до  того  як  з  обмеженої

               кількості  фонем  утворюється  необмежена  кількість  слів,  так  з
               обмеженої кількості семантичних диференціальних ознак шляхом
               їх комбінацій можна вивести будь-які значення
                      Класичним,  і  простим,  прикладом  системи  утворення

               значень           за        допомогою              комбінацій            семантичних
               диференційованих  ознак  є  сфера  позначення  спорідненості
               людей. Нехай у нас є такі диференційовані семантичні ознаки, що

               утворюють диз’юнктивні пари: стать (Ч. – Ж.); покоління (старше
               – СТ, молодше – МЛ); спорідненість (пряма – П, непряма – Н).
                      Тоді  значення  слова  «батько»  можна  предати  комбінацією

               таких диференційованих ознак: Ч, СТ, П; значення слова «мати» -
               Ж, СТ, П;  «дочка» - Ж, МЛ, П;  «племінник» - Ч, МЛ, Н і т. д.
               Введення  ознаки  того  ж  покоління,  прямої  або  непрямої

               спорідненості  дозволило  б  описати  значення  слів  «брат»,
               «сестра»,  «двоюрідний  брат»,  «вітчим»,  «мачуха»  тощо.  Таким
               чином,  завдання  полягає  у  виділення  мінімальної  кількості
               елементарних  одиниць  смислу,  що  входять  у  сукупні  значення



                                                           22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27