Page 76 - 4605

Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує
розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (ГРК).
ГРК відкриваються зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахування
виділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на
зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі
розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові
рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІ ступеня, ці кошти
зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки [2].
Виписка з особового рахунка або зведеного особового рахунка надається
головному розпоряднику коштів.
На підставі виписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує
розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів.
Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються
реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення
видатків складається розпорядження на перерахування коштів.
На підставі розпорядження про перерахування коштів складається платіжне
доручення на переказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків
передаються засобами телекомунікаційного зв’язку відповідним управлінням
Державного казначейства.
Відповідно до отриманих реєстрів і наявних коштів управління зараховує кошти
на особові рахунки розпорядників ІІ ступеня для подальшого їх розподілу (для
зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів або зарахування на
реєстраційні рахунки розпорядника коштів ІІІ ступеня, або безпосередньо на
реєстраційні рахунки одержувачів).
Орган Державного казначейства надає клієнтам (одержувачам коштів – ОК)
виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом
клієнта.
Розпорядники коштів ІІ ступеня протягом одного робочого дня після отримання
виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл
коштів і платіжне доручення на перерахування коштів [7].

3 Принципи здійснення інформаційного забезпечення Державного
казначейства України та його ефективність
Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейських органів є
застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на
всіх рівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної бази
для кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система оброблення даних.
Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і
внутрішньосистемну частини [7].
Позасистемна ІБ – це сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і
виходять з інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Те
саме повідомлення може бути, наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК – вхідним.
Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних
структур, наприклад від НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури,
наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи
надаються в електронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів.
За існуючою класифікацією вони поділяються на п’ять груп.
Перша група – бюджетні документи. Видання та використання цих документів
регламентується Міністерством фінансів. Бюджетні дані занесено в такі документи:

76