Page 71 - 4605

(АСК). АСК побудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-
розподіленою базою даних. У результаті її впровадження сформовано єдиний
інформаційних простір у рамках системи Державного казначейства, що забезпечує
прозорий доступ до розподілених даних і джерел інформації, включаючи обмін даними
із зовнішніми інформаційними системами організацій, що взаємодіють із
Казначейством.
АСК масштабовано як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура
АСК включає три рівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації
між рівнями система забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. Ці
сервери становлять основу всіх телекомунікацій у системі і використовуються не тільки
для передавання електронних повідомлень, а й для інтеграції всієї інформаційної
системи.
Передавання електронних повідомлень має забезпечувати користувачам системи
можливість одержувати інформацію з низки джерел, робити автоматичний обмін
інформацією і зберігати, фільтрувати та обробляти інформацію локально або в мережі.
На кожному рівні в АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка
являє собою виділену інформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі
«клієнт-сервер». Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління
бюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами
(надходженнями), управління грошовими коштами, управління видатками (оплати
рахунків), управління боргами, облік, аналіз і звітність. У межах цих підсистем
визначено функції, які автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними
виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ [8].
Концепція функціонування автоматизованої системи Казначейства реалізується
на базі платформи розподілених компонент, що підтримує багаторівневу архітектуру
«клієнт-сервер». При цьому частина інформації може зберігатися безпосередньо в
сховищі даних центральних органів ДКУ, а частина – у БД регіональних структур та
інших державних організацій. Одночасно з веденням сховища даних система повинна
підтримувати сучасні ОLАР-технології, що забезпечують попереднє оброблення даних
сховища і надають потужні та гнучкі інструменти формування і виконання запитів до
даних сховища та аналітичного подання результатів у режимі реального часу. Основна
задача сховищ даних передбачає зберігання великих обсягів даних, що
використовуються для аналізу та планування бюджетної політики держави. Система
повинна надавати можливість гнучкого підходу до оброблення інформації на всіх
рівнях – від розв’язування задач стратегічного планування бюджету на центральному
рівні до розв’язування управлінських задач на рівні району. Для окремих задач
оперативного пошуку, одержання, уявлення і модифікації даних у системі має бути
передбачено використання Web-технологій. Робота більшості користувачів із системою
має ґрунтуватися на використанні єдиної оболонки [2].

2 Функціональні вимоги до автоматизованої системи Державного
казначейства України
Для розкриття цього питання необхідно визначити наведені нижче терміни.
Зведені особові рахунки – рахунки, що відкриваються в органах Державного
казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для
зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, які
підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.
Особові рахунки – рахунки, що відкриваються в органах Державного
казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для

71