Page 46 - 4605

органів юстиції з проектувальниками подібних систем інших відомств і провідних
інститутів, особливо тих, які мають реальний практичний досвід. У цьому зв'язку
значну цінність має й участь у цій справі зарубіжних фірм із світовим іменем, особливо
із країн – стратегічних-партнерів України (наприклад ФРН), де питання побудови
правових інформаційних систем уже давно вирішені й використовуються ці системи
багатьма країнами Європи як стандарти «де-факто».
Про інформаційне законодавство. Центральним моментом застосування
інформаційних комп'ютерних технологій у державі є наявність адекватного
інформаційного законодавства. Під інформаційним законодавством розуміється
комплекс законів, міжнародних договорів і нормативних актів, що регламентують
правовідносини в галузі збирання, опрацювання, збереження і використання
інформації. Чинні закони України та інші нормативні акти, що безпосередньо чи
побічно пов'язані з цими питаннями, не охоплюють весь комплекс проблем і поки що
не утворюють цілісної системи. Базовим законом у даній сфері відносин є Закон
України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. У цьому Законі закріплені (а в
подальшому посилені деякими статтями Конституції України) основні принципи
державної політики в галузі інформатизації. Такими принципами є:
• інформаційна свобода – «Кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на
свій вибір» (ст. 34 Конституції України);
• невтручання в особисте життя – «Не допускається збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...» (ст. 32
Конституції України);
• відкритість і доступність інформації – «Кожний громадянин має право
знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах
і організаціях з відомостями про себе...» (ст. 32 Конституції України), «Закони та інші
нормативно-правові акти, що визначають. права і обов'язки громадян, мають бути
доведені до відома населення...» (ст. 57 Конституції України);
• інформаційна безпека – обмеження інформаційної свободи, відкритості й
доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах
національної безпеки, економічної доцільності й захисту прав інших людей (статті 32,
34 Конституції України);
• право власності на інформаційні ресурси і підтримка різних форм власності;
• відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та
порушення при роботі з інформацією;
• роль держави у формуванні та реалізації політики інформатизації та
інформаційної безпеки;
• гармонізація українського інформаційного законодавства з законодавством
інших країн.
Проте детальна розробка цих принципів у законодавстві поки що відсутня. Над
цими питаннями ще мають працювати творці інформаційних систем спільно з
законодавцями.
Про правову інформатизацію. Під правовою інформатизацією розуміється
процес створення необхідних та достатніх умов для забезпечення правовою
інформацією органів влади, організації та громадян. Відповідно правовою інформацією
будемо називати інформацію, що містить норму права. Головними завданнями держави
в галузі правової інформатизації є:
• розробка основ державної політики в галузі формування й використання
правової інформації;

46