Page 18 - 4601

роботи з документами, обов’язків службовців, задіяних у керуванні
документаційними процесами.

Незважаючи на певні успіхи, досягнуті наприкінці 1980-х рр. – на
початку 1990-х рр. у сфері управління документаційними процесами,

А. М. Сокова критично оцінювала їх, зважаючи на суттєві, типові недоліки
організації роботи з документами на рівні конкретних установ чи у

державному масштабі. Цілком справедливою виглядала констатація

інформаційної неузгодженості між окремими документальними системами,

дублювання документних показників, відсутність нівелювання рівня

уніфікованості документів, різні підходи розробників систем документації до

рівня їх якості, наявність паралельних документопотоків, збільшення

документообігу і т.д. Серйозним недоліком визнавалася відсутність «єдиного

координаційного центра» управління документацією.

Вивчення проблеми знайшло вихід в активному освоєнні зарубіжного

досвіду – основних методів і принципів організації діловодства,

пропонованими у руслі records management, їх адаптації до вітчизняних умов

документування й функціонування документації (з поправкою на повний

«життєвий цикл документа»). Помітніше входження до наукового обігу

терміна «керування документацією», «управління документацією», а

згодом – «керування документаційними процесами» засвідчило нагальність

для вітчизняної науки і практики ідеї цілісності діловодних процесів і

архівістики. Всеохопність «життєвого циклу документа», пропагована

керуванням документацією, постулює фундаментальну єдність діловодства й

архівної справи, що виражає себе на кожному з рівнів побутування

документів й організації роботи з ними і складає об’єктно-предметну сферу

документознавства. Це продукувало розширення кола однодумців керування

документаційними процесами.

Тлумачення поняття «керування документаційними процесами», подане

в ДСТУ 4423:2005, різниться від пропонованих раніше. Якщо у чинному

термінологічному стандарті у сфері діловодства й архівної справи до

17