Page 62 - 4598

нового теоретичного знання до використання створеного на його
основі товару споживачем.
Сутність кооперації в науці, як і в матеріальному виробництві,
полягає в одночасності зусиль, без яких необхідний результат не

може бути досягнутим.
Ефект кооперації дослідників в інноваційній сфері полягає в
тому, що зі збільшенням кількості вчених:

- по-перше, з’являється можливість зібрати й опрацювати
значний обсяг наукової інформації;
- по-друге, з’являється велика кількість різноманітних точок
зору на вирішення науково-технічних проблем і зростає ймовірність

прийняття правильного рішення;
- по-третє, легше розподіляти обов’язки відповідно до особистих
здібностей і можливостей науковців.

Проте зростання кількості членів колективу ускладнює процес
організації взаємодії і управління, знижує відповідальність індивіда
за результати роботи.

Подальший розвиток кооперації супроводжується розподілом
наукової праці, коли вчені спеціалізуються на вивченні певної
категорії об’єктів: фізичних, хімічних, економічних, історичних тощо

(предметний розподіл праці).
Інноваційний процес поділяється на окремі етапи, види
діяльності та стадії, як-от: фундаментальні та прикладні дослідження,
проектно-конструкторські розробки, освоєння нововведення у

виробництві й експлуатації. Це призводить до дискретності
інноваційного циклу, коли окремі результати не знаходять довгий час
свого застосування на наступних стадіях.

Слід зазначити, що на відміну від виробничого процесу
інноваційний процес характеризується:
• високим ризиком і невизначеністю шляхів досягнення
цілей;

• неможливістю детального планування та орієнтації на
прогнозні оцінки;
• необхідністю переборювати опір як у сфері економічних

відносин, так і інтересів учасників інноваційного процесу;
• залежністю від соціально-економічного середовища, у
якому він функціонує і розвивається.

62