Page 221 - 4598

При цьому слід ураховувати можливість взаємодії з зовнішнім
середовищем підприємства, а саме: кількість об’єктів інтелектуальної
власності, що купуються зі сторони і реалізуються в зовнішньому
середовищі. У цілому, показник результативності інноваційної

діяльності, який пропонує Герасимов, має такий вигляд:
Т T
 К еф. t   К пр t .
P  t  t 1
нддкр T T
 К заг t .   К реал. t
 t 1  t 1 , (7.2)
де P нддкр — результативність інноваційної діяльності на стадії
проведення НДДКР;

К еф. t — кількість самостійно розроблених новацій (винаходів,

технічних рішень, ідей) які відповідають вимогам підприємства в t
році;
К
пр. t — кількість придбаних об’єктів інтелектуальної власності,
що відповідають вимогам підприємства в t році;

К
заг. t — загальна кількість новацій як результат проведення
НДДКР і придбання об’єктів інтелектуальної власності в
зовнішньому середовищі підприємством у t році;

К реал. t — кількість об’єктів інтелектуальної власності —

результатів НДДКР, що реалізовані у зовнішньому середовищі і не
використані в діяльності підприємства в t році;

Т — кількість років періоду, що аналізується.
Для оцінки економічної ефективності інновацій (інноваційних
проектів) у вітчизняній практиці використовується система показ-

ників, які широко висвітлюються в літературі. Ці показники
відображають співвідношення витрат і отриманих результатів, тобто
тих вигід, які будуть одержані від реалізації інновацій. На рис. 7.1
наведені показники ефективності інноваційного проекту.

Показники економічної ефективності відображають
ефективність інноваційних проектів з точки зору інтересів усього
національного господарства, а також регіонів, галузей виробництва,

організацій, що беруть участь у проекті. При відборі інноваційних
проектів і розрахунках показників ефективності на рівні
національного господарства беруться до уваги такі результати
проекту:

221