Page 19 - 4573

Суть поняття полягала в тому, щоб розглядати місто
як житло не тільки для людей, але й для рослин,
тварин, мікроорганізмів, а розвиток міста – як
спільний розвиток, що враховує потреби й
особливості всіх його мешканців. На початковій
стадії створення цієї ідеї, біологи та екологи
розробили також поняття «екологія міста» і ними
були встановлені перші основоположні точки
майбутніх архітектурно-екологічних прийомів. Далі
поняття екології розширилося, і вона стала також
соціальною наукою. Відповідно розширилося
поняття екосистеми, під якою стали розуміти таке
середовище проживання людини та інших живих
істот, де духовний потенціал людського суспільства
може розкритися з найбільшою повнотою. Тому,
міське середовище слугує своєрідною «школою», де
людина протягом свого життя формує світобачення
щодо розуміння природи і суспільства. У свою чергу
суспільство безпосередньо впливає на екологію
міського середовища, використовуючи технології
ресурсозбереження, утилізації міських відходів і
водоочищення, а також введення екологічної освіти,
формування позитивного ставлення місцевої влади й
населення до якості життя. Таким чином, у процесі
створення нової екосистеми або екореконструкції
існуючого міста неможливо обійтися без прямої
участі тисяч городян. Мешканці міста мають право
брати участь у прийнятті містобудівних рішень,
співпрацюючи з владою й експертами в даній галузі.
Відкритий діалог проектувальників, учених,
адміністраторів і міських жителів стає об'єктивною
необхідністю.

18