Page 21 - 4573

2.1 Біоніка в архітектурі. Визначення та
особливості
Біоніка (від грец. Βίον – «елемент життя» –
буквально – «живий») – прикладна наука (на межі
між біологією й технікою) про застосування в
технічних пристроях і системах принципів
організації, властивостей, функцій і структур живої
природи – тобто форми живого в природі й їх
промислові аналоги. Термін «біоніка» з’явився на
початку ХХ-го ст.
Архітектурно-будівельна біоніка – це
інноваційний стиль, що вивчає закони формування та
структуроутворення живих тканин, займається
аналізом конструктивних систем живих організмів,
згідно принципів економії матеріалу, енергії та
забезпечення надійності, тобто використовує
найкраще від природи: рельєф, контури, принципи
формоутворення й взаємодії з навколишнім
середовищем. Таким чином, біоніка в архітектурі – це
не просто наслідування в архітектурних спорудах
обрисів форм і зовнішніх особливостей черепашок
молюсків, пташиної шкаралупи, бджолиних
стільників, гілок дерев і т.п. – перш за все – це
створення зручнішого, більш гармонійного та
надійнішого простору для життєдіяльності людини.
Біоніка в архітектурі прагне максимально
розкрити функціональне призначення кожного
приміщення в житлі, жодної взаємозаміни кімнат:
спальня – для відпочинку, кухня – для приготування
їжі, а вітальня – для прийому гостей, тобто кожна
кімната призначена для визначеної їй функції й
обладнана для цього з найбільш відповідним
комфортом. Завдяки такому підходу, будинок не

20