Page 23 - 4573

2.2 Історія формування біонічної
архітектури
Архітектурна біоніка виникла не випадково.
Вона стала результатом використання в архітектурі
попереднього досвіду в тому чи іншому вигляді
(найчастіше – асоціативному й наслідувальному)
певних властивостей або характеристик живої
природи. Наприклад, у гіпостильних залах
єгипетських храмів у Луксорі й Карнаку, капітелях і
колонах античних ордерів, інтер'єрах готичних
соборів і т. д.
Біонічна архітектура протягом всієї своєї
історії використовувала технічні новації. Наприклад,
зодчий італійського Відродження Ф. Брунеллескі за
прототип для конструювання куполу
Флорентійського собору взяв шкаралупу яйця, а
Леонардо да Вінчі копіював форми живої природи
при зображенні й конструюванні будівельних,
військових і навіть літальних апаратів. Прийнято
вважати, що першим, хто почав вивчати механіку
польоту живих моделей «з біонічних позицій», був
саме Леонардо да Вінчі, який намагався розробити
літальний апарат з крилом, що може змахнути
(орнітоптер).
Успіхи будівельної техніки ХIХ - ХХ ст.
відкрили шлях новим технічним можливостям для
інтерпретації живої природи в архітектурі. Це
знайшло своє відображення в творах багатьох
архітекторів, серед яких, безумовно, виділяється
Антоніо Гауді, який широко використовував
біоформи в архітектурі ХХ ст. Запроектовані й
побудовані А. Гауді житлові споруди, монастир
Гюель, знаменитий Собор Святого Сімейства в

22