Page 77 - 4570
P. 77

76


            значень,  у  логіці  предикатів  використовують  так  звані  операції  зв’язування
            квантором  (операції  квантифікації).  Квантори  вперше  були  введені  саме  в
            рамках класичної математичної логіки.
                  Означення 2.28. Квантором загальності називають знак   , під впливом
            якого предикат Р(х), визначений на множині М, набуває істинного значення для
            всіх х  М, і позначають це як  х Р(х).
                  Означення  2.29.  Квантором  існування  називають  знак  ,  під  впливом
            якого предикат Р(х), визначений на множині М, набуває істинного значення для
            деяких х  М, і позначають це як х Р(х).
                  Знак квантора загальності    є перевернутою буквою  «А», що є першою
            літерою англійського слова «All», що означає «всі», а знак квантора існування 
            є перевернутою літерою «Е», що є першою буквою англійського слова «Exist» і
            означає «існування». Квантор    у природній мові читається як «всі», «кожен»,
            «всякий»,  «який  би  не  був».  Квантор    у  природній  мові  читається  як  «існує
            (хоча б один)», «існують», «знайдеться (хоча б один)», «знайдуться», «деякі».
                  Якщо  квантор  застосовується  до  предиката,  то  кажуть,  що  він
            навішується на формулу.
                  Наприклад,   х 1 Р(х 1, x 2, …, x n) – на n-місний предикат навішений квантор
            загальності,  при  цьому  він  зв’язує  змінну  х 1,  а  на  інші  змінні  його  дія  не
            поширюється.  Змінна  х 1  в  цьому  випадку   називається  пов’язаною,  всі  інші
            змінні  є  вільними.  Внаслідок  операції  квантифікації  місність  предиката
            зміниться (в цьому випадку предикат стає n-1-місним).
                  Важливу роль у логіці предикатів відіграє поняття області дії квантора.
            Область  дії  квантора  –  це  предикат,  на  який  даний  квантор  навішується.  Як
            правило, вона виділяється дужками. Наприклад, у предиката x y (x < y  z >
            0)  ↔  (x  =  z)  змінна  z  вільна,  змінна  x  частково  вільна,  оскільки  має  два
            зв’язаних і одне вільне входження, а змінна y пов’язана.
                  Якщо предикат P(x) не містить інших змінних, окрім х, вирази x P(x) та
            x P(x) є реченнями, що виражають істинні або хибні висловлювання.
                  Приклад  2.28.  Висловлювання:  «Всі  студенти  складають  іспити»  і
            «Деякі  студенти  складають  іспити  на  відмінно»  подати  засобом  логіки
            предикатів.
                  Розв’язання. Введемо предикати: Р(x)   «x – складає іспити», Q(x)   «x –
            складає іспити на відмінно», x   M, де М – множина студентів.  Тоді шукані
            подання матимуть вигляд  х Р(х) і х Q(х).
                  Приклад  2.29.  Для  предметної  області  множини  дійсних  чисел  записати
            засобами  логіки  предикатів  такі  твердження:  «Існує  число,  квадрат  якого
                                                                         2
                                                                               2
            дорівнює 25»; «Для всіх х є правильним, що (х + 2)  = х + 4х + 4».
                  Розв’язання.  Введемо  предикат  P(х,  у)  –  «x  =  y»,  який  є  істинним  тоді,
            коли  значення  змінної  х  дорівнює  значенню  у.  У  даному  випадку,

            використовуючи квантори, можна записати:
                                                                             2
                                        2
                                                                        2
                                х P(х , 25);               х P((х + 2) , х + 4х + 4).
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82