Page 75 - 4570
P. 75

74


            в яку замість параметра x об’єктів (значень) з деякої множини  М перетворює
            висловлювальну форму у висловлювання.
                  Нехай М – непорожня підмножина декартового добутку M 1   M 2   . . .  
            M n множин (n  1).
                  Означення  2.26.  n-місним  предикатом,  заданим  на  множині  М,
            називається речення, що містить n змінних x 1, x 2, …, x n і стає висловленням при
            кожній заміні їх елементами з відповідних множин a 1, a 2, …, a n.
                  n-місний  предикат  будемо  позначати  Р(х 1,  х 2,  ...,  x n),  змінні  x 1,  x 2,  …,  x n
            будемо  називати  предметними  змінними,  а  елементи  множин,  які  ці  змінні
            приймають (a 1, a 2, …, a n)  М, – предметними константами. Наприклад, над
            множиною  натуральних  чисел  речення  «х  –  просте  число»  є  одномісним
            предикатом, а речення «х кохає y» є двомісний предикат на множині людей.
                  Таким чином, будь-який n-місний предикат можна ототожнити з логічною
            функцією n аргументів, що набуває значення із множини {T, F}, тобто:
                                 Р(х , х , ..., x ) | M 1  M 2  …  M n → {T, F}.
                                     1   2       n
                  Це  пояснюється  тим,  що  у  математичній  логіці  нас  менше  цікавить
            змістова  суть  предиката,  а  більш  важливо  знати,  яке  значення  істинності
            ставиться  у  відповідність  за  допомогою  даного  предиката  тій  чи  іншій
            послідовності елементів.
                  Таким чином, предикат Р(х , х , ..., x ) буде визначений, якщо:
                                                   1   2       n
                  1)  задана  деяка  множина  М,  яку  називають  областю  визначення
            предиката (предметна область);
                  2) задана область значень (фіксована множина {T, F});
                  3) зазначене правило, за допомогою якого кожному елементу, що взятий у
            предикатній області, ставиться у відповідність один із двох елементів із області
            значень.
                  Предикат,  що  не  має  предметних  змінних  (n  =  0)  є  висловлюванням  або
            нульмісним предикатом; якщо п = 1, то предикат відповідає властивості; якщо
            п = 2, то предикат є бінарним відношенням; якщо п = 3, то предикат – тернарне
            відношення і т. д.
                  Приклад 2.25. Подати предикатами речення: «х – ціле число»; «х ділиться
            на у».
                  Розв’язання. Дії або властивості цих речень оберемо як назву предикатів:
            ЦІЛЕ,  ДІЛИТЬСЯ.  Тоді  задані  висловлювання  можна  записати  у  вигляді
            предикатів  таким  чином:  ЦІЛЕ(х),  ДІЛИТЬСЯ(х,  у).  Перший  предикат  є
            одномісним і виражає деяку властивість чисел, а другий двомісним і виражає
            бінарне відношення подільності на множині чисел.
                  Над  предикатами  можна  виконувати  звичайні  логічні  операції.
            Результатом  цих  операцій  будуть  нові  предикати.  Наприклад,  нехай  Р(х)
            позначає предикат «х ділиться на 2», а Q(x)   предикат «х ділиться на 3». Тоді
            вираз  Р(х)    Q  (x)  позначає  предикат  «х  ділиться  на  2  та  х  ділиться  на  3»,
            тобто позначає предикат «х ділиться на 6».
   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80