Page 44 - 4570
P. 44

43


                  Очевидно, що разом із d найбільшим спільним дільником чисел а і b буде і
            число -d. Навпаки, якщо d 1 і d 2 – найбільші спільні дільники чисел а і b, то має
            бути  d 1  |  d 2  і  d 2  |  d 1  тобто  d 1  і  d 2  –  асоційовані  і  відрізняються  щонайбільше
            знаком.  Щоб  досягти  однозначності,  можна  домовитись  розглядати  лише
            додатне значення найбільшого спільного дільника.
                  Із доведення останньої теореми одразу випливає наслідок.
                  Наслідок. Якщо d =НСД(а, b), то можна підібрати, такі цілі числа m і m,
            що d = mа + nb.
                  Цілком  аналогічно  випадку  двох  чисел  доводиться,  що  найбільший
            спільний  дільник  довільного  набору  чисел  а 1,  а 2,  ....,  a n  існує  і  визначений  з
            точністю до знаку. Він позначається НСД(а 1, а 2, ..., а n) або просто (а 1, а 2, ..., а n).
            І  в  загальному  випадку  для  однозначності  братимемо  лише  додатне  значення
            найбільшого спільного дільника.
                  Приклад  1.58.  Знайти,  довжину  найкоротшої  арифметичної  прогресії,
            членами якої будуть числа 15, 69, 105 і 189.
                  Розв’язання.  У  найкоротшій  прогресії  числа  15  і  189  повинні  бути
            крайніми  членами.  Можна  вважати,  що  15  –  перший  член,  а  189  –  останній.
            Різниця а n - a m двох довільних членів арифметичної прогресії завжди ділиться
            на різницю d цієї прогресії. Тому d ділить кожне з чисел 69 - 15 = 54, 105 - 69 =
            36,  189  -  105  =  84.  Щоб  прогресія  була  найкоротшою,  її  різниця  має  бути
            найбільшою. Отже, d = НСД(54, 36, 84) = 6. Тепер із рівності 189 = 15 + 6 (k - 1)
            знаходимо k = 30. тобто найкоротша прогресія містить 30 членів.
                  Означення 1.41. Числа а і b називаються взаємно простими, якщо НСД(а,
            b)  =  1.  Наприклад,  взаємно  простими  будуть  числа  15  і  28,  100  і  243,  1001  і
            1110.
                  Питання про взаємну простоту двох чисел виникає, наприклад, при записі
            раціональних  чисел  у  вигляді  дробів:  якщо  а  і  b  не  взаємно  прості,  то  ми
            можемо скоротити чисельник і знаменник дробу а / b на їх спільний дільник і
            тим  самим  перейти  до  дробу,  який  у  певному  сенсі  є  простішим  від
            початкового.
                  Означення  1.42.  Число  m  називається  найменшим  спільним  кратним,
            чисел а і b, якщо воно задовольняє дві умови:
                  a) а | m і b | m;
                  b) якщо а | n і b | n, то m | n.
                  Найменше спільне кратне чисел а і b позначають НСК(а, b) або [а, b]. Як і
            для  двоїстого  поняття  найбільшого  спільного  дільника,  слово  «найменше»  у
            словосполученні «найменше спільне кратне» розуміється в сенсі подільності, а
            не  величини:  це  кратне  мусить  бути  дільником  будь-якого  іншого  кратного
            чисел а і b.
                  Поняття найменшого спільного кратного легко узагальнюється на довільну
            скінченну кількість чисел та називається найменшим спільним кратним чисел
            а 1, а 2, …, а k.
                  Зауважимо,  що  задача  знаходження  найменшого  спільного  знаменника
            кількох дробів, яка постійно виникає при додаванні чи відніманні дробів, є не
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49