Page 43 - 4535

Нам необхідний об’єктивний критерій оцінки
«інженерності» виконуваної інженером роботи, і, як такий,
ми пропонуємо її складність, яка відповідає
загальноприйнятим (наприклад, державним) стандартам
інженерної освіти.
Зазначимо ще одне з приводу складності інженерних
завдань.
У [1] їх складність пов’язується з природними
«ентропійного опору середовища» новаціям. Ця позиція
базується на тому, що будь-які новації, які втілюються в
систему діяльності, неважливо якої, порушують її стабільність
і упорядкування. Тому система так чи інакше опирається їм.
Отже, основні критерії «інженерності» діяльності
(роботи) спеціаліста ми визначаємо за взятими у сукупності:
1) безпосередність і направленість на створення і
використання ТО;
2) рівень складності вирішуваних при цьому завдань;
3) міра відповідальності за прийняті рішення.
Наступним кроком в аналізі поняття інженерної
діяльності має бути її класифікація, тобто, її види, або в
загальному – типології.
З одного боку, це завдання є надто складним, наскільки
важко встановити рамки для інженерної діяльності, віднести
той чи інший конкретний вид діяльності до виключно
інженерної. Наприклад, прогнозування. Воно може бути
видом наукової діяльності (прогнозування вулканічної
активності), але цим займаються і інженери, зокрема
спеціалісти в галузі надійності машин і обладнання. Це можна
сказати і про програмування, моніторинг, діагностику.
З другого боку, існує точка зору, що більшість видів
інженерної діяльності так чи інакше можна звести до
проектування.
Загалом, проектується і сама діяльність, і цим займаються
не тільки інженери у звичному для нас розумінні, але і

42