Page 57 - 4531

зварника. У промисловості газове зварювання майже
витіснили інші прогресивніші способи зварювання.

2.5 Зварювання у роки другої світової війни

Підготовка до війни і сама війна дали поштовх до
розвитку зварювання як нової, перспективної технології у
багатьох країнах світу.
У довоєнні роки у Німеччині у зварюванні побачили
засіб як обійти обмеження з тоннажності бойових кораблів,
які було встановлено у Версальському договорі. Не
перевищуючи дозволених 10000 тонн, конструктори змогли
розмістити на крейсерах потужне озброєння завдяки тому, що
вага зварного корпусу стала на 15 % меншою ніж клепаного.
Збільшилися темпи будівництва кораблів. Корпуси лінкорів,
підводних човнів стали виготовляти за допомогою ручного
дугового зварювання. Броньовані плити бортів, палуб, башт і
рубок зварювали хромонікельмолібденовими електродами.
Масове виробництво літаків-снарядів «Фау-1» (рис.2.14)
стало можливим завдяки застосуванню зварювання, за
допомогою якого виготовляли кулеподібні балони для
стиснутого повітря, потрібного для роботи двигуна.
Поштовхом до розвитку зварних конструкцій у
Великобританії було повідомлення про будівництво
військового флоту у Німеччині, у тому числі підводних
човнів. Тоді, щоби пришвидшити виробництво, зварювання
стали застосовувати для виготовлення відповідальних вузлів
корпусу кораблів. До початку війни Великобританія уже мала
суцільнозварні кораблі.
З початком війни стало ясно, що техніка у цій війні
повинна відіграти вирішальну роль. Всюди збільшився попит
на зварювання. Зварювальні компанії, лабораторії вищів і
секції зварювальних товариств почали переключатися на
вирішення проблем, які виникали у зв’язку з освоєнням і
збільшенням випусу озброєнь. Роботи провадили за двома
напрямками: удосконалювали відомі технології зварювання і
шукали нові. Метою першого напрямку було пришвидшити
виробництво і піднести якість озброєнь із панцерної сталі, а
другого - створити нові способи зварювання.

56