Page 35 - 4531
P. 35
Рисунок 2.2 – Золота бляха із Сибірскої колекції Петра I
Своєю надзвичайною красою шедеври давнього
мистецтва завдячують не тільки таланту художників, але й
майстерності умільців, які їх злютували. Причому у багатьох
виробах навіть неможна замінити шов.
Ковалі аланських племен, які знали технологію
ковальського зварювання сталі і заліза, у YIII…X
ст.використовували для паяння детелей з брондзи, срібла і
золота легкоплавкі оливо-цинові прилютівники.
Значного успіху мистецтво обробки металів досягло у
Київській Русі у IX…XII ст. Рівень виробництва і обробки був
досить високий, що уможливлювало виготовляти чудові
ювелірні прикраси (рис. 2.3), озброєння і численні засоби
праці. Ці вироби вирізнялися високою якістю і чистотою
зварних швів у місцях з’єднання. Для виготовлення мечей,
наконечників списів використовували залізо різних сортів.
Часто із міцної сталі робили тільки ріжуче ребро і наварювали
на нього ковальським способом м’якшу сталь. Ковалі навіть
таврували свої вироби, наварюючи на метал букви і знаки.
34
