Page 32 - 453

1.2.2. Форми соціальної комунікації.

Людська діяльність неможлива без суспільних відносин.
Подолання обмеженості міжособистісного спілкування
призвело до створення спеціальних засобів та інститутів
спілкування й передачі знань, інформації. Будь- яка взаємодія
у популяції між індивідами може статися лише за допомогою
комунікації, необхідність якої обумовлена природним ходом
еволюції. Комунікація у різних популяціях може відбуватися
найрізноманітними засобами та на різних рівнях, різними
каналами інформації. Таким чином, у ході еволюції, окрім
природньої (біологічної комунікативної системи) виро-
бляється специфічна знакова система, що виконує функцію
комунікації між індивідами популяції. Знаки є однією з умов
життєдіяльності популяції. Більш того, знакова система
виконує життєво важливу функцію передачі сигналів та
акумулює інформацію, що дає можливість передавати
накопиченй досвід наступному поколінню.
Передача від тварини до людини у спадок деяких знакових
систем відбулася разом із зміною якості знакових ситем.
Людські соціальні знаки, на відміну від знаків тварин, стали
моделювати думку. Відомі форми передачі нагромаджених
людиною знань не забезпечували їх адекватної передачі у часі
та просторі. Дослідження фольклору та мови неписьменних
народів підтверджує висновок, що слабка здатність усної мови
до нагромадження знань, що у розпорядженні всього
суспільства, призводить до того, що в цих умовах найвищою
формою знання виступають міфологія та легенди, а не історія
та філософія.
Наукові дослідження свідчать, що найдавніші міфи у
процесі свого усного висловлювання супроводжувалися при
виконанні обряду іншими знаковими системами – музикою,
танцями, пантомімою, малюнком. Форми фіксування
інформації, що передували письму, тобто різного роду

36