Page 16 - 4516

До цього ж типу відносимо й дзвіницю церкви св. Василія, 18ст. с. Чорні
Ослави Надвірнянського р-ну. Однак тут значно вищий каркасний ярус та більші
отвори голосників.
Близька за планово-просторовим рішенням і дзвіниця в с. Лоєва
Надвірнянського р-ну при церкві св. Дмитрія, 1835 р. Це «четверик на четверику», де
на великий міцний з широким піддашшям нижній зруб поставлено майже такого ж
розміру високий каркасний другий ярус, в якому голосники по всьому периметру
утворюють суцільний отвір, розділений лише стійками каркаса. Завершує архітектурну
композицію чотирисхилий, наметовий дах, дещо похиліший, з хрестом у центрі.
До оригінальних зразків гуцульської архітектури також відносимо і дзвіницю
Материнської церкви, 1648 р. в с. Білі Ослави Надвірнянського р-ну. Це – триярусна
споруда, де з широкого піддашшя нижнього зрубу виростає невеликий другий ярус і
зразу ж переходить у трохи вищий ярус голосників з чотирисхилим невисоким дахом.
Дзвіниця зазнала чимало змін, внаслідок перебудови та ремонту у 18 ст. та у
90-х р. 20 ст., все ж привертає увагу своїм гарним виглядом.
Також, до одного з небагатьох зразків триярусних дзвіниць відносимо
дзвіницю в с. Великий Рожен, при церкві св. Дмитрія, датована 1895 роком ( в інших
джерелах – 1860р.). Нижній зруб покриває широке піддашшя, спираючись на випусти,
фігурно обрізаних по краях, платв, які, перехрещуючись по вуглах споруди, служать
надійною опорою для піддашшя для верхніх ярусів. Другий ярус – каркасний четверик,
трохи вужчий і значно нижчий, з квадратними, широко розставленими отворами на
двох протилежних стінах. Зверху виростає низенький четвериковий ярус з широкими
голосниками, які розділені по середині вузькою стійкою каркасу. Покриває дзвіницю
чотирисхилий наметовий дах з маківкою та хрестом по центру.
Цікава за формою та своїм планово-просторовим рішенням дзвіниця при
церкві св. Параскеви в с. Мишин Коломийського р-ну. Це – «восьмерик на четверику»,
де нижній ярус виконаний у зруб і високо здіймається над широким, низько
посадженим піддашшям яке розділює його посередині, переходячи у восьмериковий
каркасний ярус голосників перекритий стрімким шатровим верхом. Будівля гарно
вписується в місцеве середовище, створюючи, разом з церквою, єдиний архітектурний
ансамбль.
Виключно оригінальну форму прибрала дзвіниця в сусідньому селі Верхній
Вербіж Коломийського р-ну при церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Народний
архітектор вдало вирішує плавний перехід від низького, зрубного першого ярусу до
високого, розвиненого в каркасі другого поверху, який, в свою чергу, розділений
вузьким карнизом – підкреслюючи аркатуру голосників. Дахове перекриття –
чотирисхиле з символічним завершенням у вигляді конусоподібного шпиля з хрестом.
Село стоїть на межі Гуцульщини й Покуття, як наслідок – відчувається вплив зодчих
традицій сусідніх регіонів.

Досить рідкісну серед традиційних гуцульських дзвіниць можна побачити
дзвіницю при церкві св. Дмитрія у с. Ковалівка Коломийського р-ну. Це невелика за
розмірами споруда, що привертає увагу своїм ошатним
виглядом. За планово-просторовим рішенням – «восьмерик на четверику».
Нижній ярус покриває чотирисхилий пологий дах, безпосередньо, з якого виростає
восьмериковий каркасний другий ярус, перекритий восьмигранним шатром у формі
церковного купола з символічним завершенням.
Ще одним із цікавих зразків народного зодчества є дзвіниця Михайлівської
церкви в с. Уторопи Косівського р-ну. Однак, простежуються дещо спільні риси з

14