Page 53 - 4511
P. 53

дки. Можна прийняти гіпотезу H1 хоча вірною є нульова гіпо-
           теза H0 (помилка 1-го роду). І навпаки, можна прийняти гіпотезу
           H0, хоча вірна H1 (помилка 2-го роду). Ймовірність допустити
           помилку 1-го роду   VzP   k  H 0    називають рівнем значу-
           щості. Критерій, що базується на заданому значенні  (напри-
           клад    . 0 05 ;  . 0 01 ,...) називається критерієм значущості.
                Ймовірність помилки другого роду    можна обчислити
           за формулою     P  z (  V \ V k  H 1 ).
                Рівень значущості визначає розмір критичної області  V    k
           , а положення критичної області залежить від того, як сформу-
           льована альтернативна гіпотеза H1. Наприклад, якщо перевіря-
           ється  H 0  :      проти  альтернативи  H 1  :    0      0 ,  то
                            0
           критична область буде однобічною і розміщеною на правому
           (лівому) боці розподілу статистики критерію Z, тобто має вид
           нерівності   ZZ   1     ZZ   , де Z   1   , Z  - квантилі  Z при ну-
                                                    
           льовій гіпотезі. Для гіпотези  H 0  :     проти альтернативи
                                                     0
           H 0  :     критична область відповідає  системі  нерівностей
                     0
           Z  Z   2 /   та  Z  Z 1  2 /    тобто є двобічною.
                В системі STATISTICA в процедурах перевірки статисти-
           чних гіпотез використано поняття р-значення [1]. Стандартна
           процедура перевірки нульової гіпотези полягає у визначенні об-
           ласті (прийняття чи відхилення нульової гіпотези), в яку влучає
           x. Так, наприклад, для перевірки гіпотези ξ = ξ0  проти альтер-
           нативи ξ > ξ0  однобічному критерію, згідно якому нульова гі-
           потеза бракується, відповідають значення  x, для яких викону-
           ється  нерівність  (для  реалізації  нормальної  випадкової  вели-
           чини Х з відомою дисперсією)
                                       X    0     u 1   .

                Однак, можна використати обернену процедуру, коли ми
           за значенням  x оцінюємо імовірність р, яку знаходимо з рівно-
           сті
                                        x   0   u
                                                1 p



                                             52
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58