Page 19 - 4506

дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити
його та систематизувати допоможуть студентові основні методи дослідження:
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання,
експеримент);
методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях
дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, моделювання та ін.);
методи або методологія, що застосовуються на теоретичному рівні дослідження
(сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно-діяльнісний
підхід) [див. 83, с. 66].
Анкетуванням, бесіда, інтерв'ю, математичні методи обробки кількісних даних,
метод порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при
комплексному використанні цих та інших методів, проте залежно від особливостей
теми дослідження окремі методи можуть набути переважного значення.
Нагромаджуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх типовість,
найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних
матеріалів слід проводити в сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної
діяльності установи. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в
питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися в роботі культурологічних
і документно-інформаційних установ протягом останніх років, виявити закономірності,
проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та
перспективи дальшого розвитку.
Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати,
розподіливши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для
порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки.
Широке використання відомих у науці методів нагромадження, вивчення,
систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне
завдання курсового дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систему,
вивести певні закономірності, визначити дальші тенденції розвитку теорії та практики
відповідної сфери діяльності [див. 83, с. 126].
Способи викладу матеріалу основної частини можуть бути різні:
розмірковування, розповіді, описи. Один розділ можна викласти у формі міркування,
другий – у формі розповіді чи опису. У кожному конкретному випадку форма викладу
визначається темою і фактичним матеріалом роботи.
У розмірковуванні розвивається і доводиться якесь певне положення; у формі
розповіді викладаються відомі теоретичні положення і підтверджуються фактичним
матеріалом; у формі опису дається характеристика найбільш суттєвих ознак того чи
іншого явища.
Розташовувати фактичний матеріал при розмірковуванні можна аналітичним,
синтетичним або аналітично-синтетичним способами. Це значить, що у своїх роздумах,
формулюванні теоретичних положень можна йти від конкретних фактів до узагальнень
і, навпаки, від загальних положень до окремих, від узагальнень до фактів. Можна
використовувати то аналітичний, то синтетичний спосіб на різних етапах роботи.
Важливо, щоб розмірковування було правильним і переконливим, щоб воно виходило з
конкретних матеріалів, зібраних автором курсової роботи.
Переконливими є ті наукові положення, які підсилені авторитетним джерелом –
думками видатних учених з даного питання, даними відповідних джерел.
Теоретичні положення ілюструються не всіма прикладами, а лише
найхарактернішими. Окремі місця у тексті при потребі можна виділяти –
підкреслювати, виділяти іншим шрифтом, розрядкою.
На основі висновків до розділів формулюють "ВИСНОВКИ" до всієї роботи в
цілому.

19