Page 16 - 4506
P. 16
Реферувати студентові рекомендується так: спочатку уважно прочитати матеріал
в цілому, потім, повторно читаючи, виписувати потрібні думки, твердження,
положення, цитати.
Що потрібно реферувати?
Це залежить від завдання, від досвіду читача, від цінності чи значущості
джерела.
Записи можуть становити: 1) письмовий переказ; 2) дидактичний матеріал:
тексти, окремі речення, окремі слова, що ілюструють певне теоретичне положення,
твердження; 3) цитати; 4) відносно короткі виписки, робочі нотатки, таблиці, схеми
тощо з відповідним коментуванням.
Письмовий переказ чужих думок треба викладати своїми словами у формі
непрямої мови з вказівкою, кому саме та чи інша думка належить. Крім того, автор
курсової роботи також повинен висловити свою думку, своє ставлення до прочитаного.
Дуже важливі поняття слід виписувати щедро, не шкодуючи часу.
Кожне важливе судження (незалежно від того – позитивно чи негативно воно
оцінюється) і кожну свою думку (сміливу чи навіть невпевнену), що виникає в процесі
читання, варто записувати, бо не все прочитане зберігається в пам'яті.
Цитатами слід користуватися вміло. Не можна зловживати ними, їх треба
використовувати тільки тоді, коли є потреба зіставити суперечливі погляди або
послатися на думку якогось авторитетного науковця.
Нагромаджений під час читання матеріал треба так організувати і записувати,
щоб у подальшій роботі зовні було видно, що взято з опрацьованої літератури, а що
становить власну думку автора курсової роботи. Позначення треба робити певними
знаками чи різним чорнилом. Так, наприклад, можна власні думки позначати своїми
ініціалами.
Невеликі виписки теоретичного матеріалу (робочі нотатки, цитати)
рекомендується записувати на картку; більш широкий матеріал – на окремий аркуш.
Зреферований матеріал необхідно приводити в систему щоразу:
розкласифікувати і згрупувати його, а потім впорядкований матеріал використати
спочатку для складення плану, а пізніше – при оформленні тексту курсової роботи.
Бібліографічну картотеку рекомендується зберігати в конверті; цитати, виписки,
конспективні записи та записи власних думок, документи – у спеціальних папках.
Кожній папці, наповненій за розділами чи пунктами плану, доцільно дати відповідний
тематичний заголовок для того, щоб можна було швидко знайти необхідний матеріал.
При читанні треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти
головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Наукові статті складні для
сприйняття, тому необхідно їх читати декілька разів, намагаючись виділити головну
ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі
необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, підтвердження, свідчення, якими
оперує автор, доводячи основну ідею статті.
Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової роботи, щоб
виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Записувати цитати
треба на одному боці окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає
краще орієнтуватися в нагромадженому матеріалі, систематизувати його за темами і
проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися
паспортизацією (точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано
цей матеріал). Застосування, так званих, розлапкованих цитат, коли думки іншого
автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та
наукової етики, кваліфікується як плагіат.
16