Page 18 - 4506
P. 18

підпунктів.  Все  це  в  плані  переставляється,  доповнюється.  Це  вторинний  варіант,
               складний розгорнутий план, за яким пишеться курсова робота в першій редакції. Чим
               він  буде  ширший  і  конкретніший,  тим  ясніше  відбиватиме  загальний  зміст  курсової
               роботи та її цілеспрямованість.
                     3)  Після написання роботи в останній редакції цей розгорнутий план можна, до
               певної міри,  скоротити, згорнути, спростити.  Це  його  третій,  останній варіант, який
               може стати "Змістом" роботи.
                     План  передбачає  поділ  курсової  роботи  на  три  неоднакові  частини:  вступ,
               основна частина (виклад) і завершальна частина (висновки).
                     Найвагомішою й найбільшою за обсягом у плані є друга частина, у якій дається
               аналіз і класифікація досліджуваних явищ; у цій частині плану виділяються стержневі
               питання,  яким  повинен  бути  підпорядкований  виклад  теоретичного  матеріалу  теми,
               роздуми, ілюстрації.
                     Меншими  за  обсягом  є  дві  інші  частини  плану  –  вступ  і  завершальна
               (підсумкова) частина (висновки). У вступі, як правило, йдеться про мету дослідження,
               про те, як висвітлюється поставлена проблема в науковій літературі.
                     У  завершальній  частині  стисло  подаються  висновки,  до  яких  дійшов  автор
               курсової роботи на основі дослідження.
                     У плані прийнято вживати слова "Вступ" і "Висновки", слово "Виклад" у плані
               не  пишеться.  Замість  нього  вміщують  заголовки  розділів  та  підрозділів.  Отже,  в
               кінцевій  (підсумковій)  редакції  курсової  роботи  її  план  буде  подано  у  вигляді
               заголовків розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи.

                                 6.2.3 Третій етап: написання тексту курсової роботи
                     Готуючись  до  викладення  тексту  курсової  роботи,  варто  ще  раз  уважно
               прочитати її назву, саме вона містить проблему, що повинна бути розкрита.
                     Перед тим, як приступити до написання роботи в першому варіанті, треба весь
               зібраний фактичний матеріал, записи з опрацьованої літератури, цитати, свої роздуми
               та  зауваження  ще  раз  передивитися  і  впорядкувати  за  розділами,  підрозділами,
               пунктами  і  підпунктами  у  такій  послідовності,  як  це  вимагається  за  планом.
               Переглянувши  зібраний  матеріал,  необхідно  ще  раз  уточнити  план  курсової  роботи.
               Кожний  розділ  висвітлює  самостійне  питання,  а  підрозділ  –  окрему  частину  цього
               питання.
                     Робота пишеться в такому порядку, як зазначено в плані.
                     Письмове оформлення курсової роботи, як правило, починається зі "ВСТУПУ".
               Практика  показує,  що  "ВСТУП"  у  процесі  написання  і  після  завершення  курсової
               роботи  можна  переробляти,  доповнювати.  Його  можна  допрацьовувати  навіть  після
               завершення написання роботи в цілому в першому варіанті.
                     Тема  має  бути  розкрита  логічно,  тому,  починаючи  працювати  над  розділом,
               треба відмітити його головну ідею, а також сформулювати тези кожного підрозділу, які
               необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування
               та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду.
                     Увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Висновки не мають
               суперечити один іншому. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить
               свою монолітність (єдність). Один доказ має випливати з іншого. Для доказу кожного
               твердження треба наводити аргументи, розташовуючи їх таким чином:
                     – середній доказ — слабкий доказ — сильний доказ;
                     – сильний — слабкий — середній [див. 83, с. 126].
                     До кожного розділу роботи необхідно робити висновки.
                     Достовірність  висновків  загалом  підтверджується  вивченням  практичного
               досвіду  роботи  конкретних  підприємств,  організацій,  установ,  у  яких  проводиться
                                                     18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23