Page 39 - 4499

Наукова робота - це, як правило, одноосібне
дослідження. Однак, дослідник (магістр, аспірант) є членом
колективу: кафедри, інституту. Протягом роботи над
дослідженням він може звертатися за порадою до членів
колективу. Крім того, відбувається колективне обговорення
теми дослідження, постановки завдань, отриманих
результатів, можливостей їх використання та ін.
Оптимальний науковий колектив, поєднуючи в собі
різні демографічні і психологічні типи, старих та молодих,
генераторів ідей і виконавців, - при повному взаєморозумінні і
чіткому оперативному науковому керівництві може значно
підвищити ефективність роботи над дослідженням. Рівень
дисертації (диплома), рекомендації її до захисту - це не тільки
індивідуальна, а й колективна відповідальність.
Велике значення, якщо, навіть, не головне, має
принцип самоорганізації праці здобувача, оскільки наукова
творчість піддається регламентації в граничних межах. Отже,
кожний здобувач самостійно визначає комплекс заходів щодо
забезпечення свого успіху.
До елементів самоорганізації належать:
- організація робочого місця із забезпеченням
оптимальних умов для високопродуктивної праці;
- додержання дисципліни праці;
- послідовність у накопиченні знань протягом творчого
життя;
- систематичність у дотриманні єдиної методики і
технології при виконанні одноразової роботи.
Досягти системності в роботі можна виконанням
певних правил:
- постійно думати про предмет дослідження;
- не працювати без плану;
- при виконанні великої роботи слід звільнитися від
другорядних справ;
- перш ніж братися за роботу, зважити і розподілити
свої сили і час;
- заздалегідь готувати все необхідне для виконання
роботи, щоб не відволікатись;
- не можна робити дві справи одночасно;
- творчу роботу виконувати перед механічною, складну
- перед простою;

39